Солодке місто

Слово «солодкий»   ужила тут  у буквальному, а не переносному значенні. Мова про кондитерів, якими славилася наша столиця.

Передусім варто згадати знаний київський рід Балабух. Ще з 20-х років ХІХ століття вони були визнані лідерами кондитерської справи. Семен Семенович Балабуха мав власні магазини на Хрещатику та Подолі. Були там і знамениті цукати, якими так славився Київ. Начебто мистецтво виготовлення «сухого варення» він успадкував від швейцарця Бальї, який свого часу працював у нашій столиці. Магазини Миколи Семеновича Балабухи – це вже середина ХІХ століття – знали у всій Європі. Монополію на виготовлення і продаж  своєї продукції він мав не лише в Києві, а й в інших містах Російської імперії. А цукати, зрештою, так і називалися – «балабухи». А Балабухи були активними  діячами магістрату.

Але мене цікавлять архітектурні свідки присутності цього роду в Києві. І вони, на щастя, збереглися. Отож, на Подолі  є  три будинки Балабух. Один із них – на вулиці Костянтинівській за № 2 (на розі Контрактової площі): його споруджено в стилі класицизму. Інші два – на вулиці Сагайдачного за №27, на старовинній садибі.  Це  одноповерховий будинок кінця ХVІІІ століття (флігель) у стилі українського бароко та двоповерховий – у стилі класицизму. Сучасний орієнтир: скульптура козака-запорожця і кобзаря перед флігелем. Як було б заманливо, коли б не просто ресторан  містився у домі Балабух, а таки кондитерська – за відновленими рецептами Балабух.

До речі, спроба відродити рецепти іншого київського кондитера – Семадені – вже реально працює! Отже,  швейцарець  Семадені  заснував свою справу в Києві у
80-х роках ХІХ століття. Спочатку його кондитерська була на Хрещатику, на місці сучасного Пасажу. Потім – на Хрещатику за №9. Там «паслися» біржовики, комерсанти. У Семадені  працювали  люди з фантазією, серед фірмових виробів значилась  і карамель від кашлю «Кеті-Бос» (від прізвища чеха-кондитера Собітек). Кондитерська Семадені виготовляла унікальні торти, піраміди, морозиво, креми – навіть за малюнками замовників. У кондитерських пропонували великий вибір паризьких бонбоньєрок (маленьких коробочок із солодощами),  фірмові тістечка, найкращі ґатунки какао та шоколаду – швейцарські та голландські. Звісно, тут було і «сухе  варення».

Фабрика Семадені розташовувалася на Великій Васильківській, 12. Після смерті засновника фірми (1907; похований на Байковому кладовищі) його справу продовжили дружина та старший син Альфред. Їхній дім на Великій Васильківській перебудовувався – зокрема у 50-х роках уже ХХ століття надбудовано два поверхи. І ось нині  у Києві є шоколадна кондитерська «Д.А.Семадені» з фірмовими смаколиками. Вишуканий інтер’єр вирішено у стилі модерн, що має навіювати відвідувачам ту, давню вже епоху, яка ніби оживає під чашечку гарячого шоколаду...