Нам потрібно стабілізувати гру

Так вважає легендарний Євген Лемешко, футболіст і тренер

– Таке враження, що Блохін «зарядив» підопічних психологією переможця, яка була притаманна йому і його одноклубникам із зіркових динамівських команд зразка 70-80-х років минулого століття, – зізнався заслужений тренер України, колишній воротар «Динамо» Євген ЛЕМЕШКО. – Принаймні в найкращих  своїх матчах, а такими можна вважати поєдинки  з греками  та турками, наші футболісти були особливо стійкими.

– Чи можна стверджувати, що незабутні команди Лобановського і нинішня, під  проводом його уславленого учня, схожі за стилем і манерою гри?

– Хіба що певною мірою. Але відмінностей, як на мене, більше. Це й не дивно, бо серед нинішніх «збірників» аж надто багато тих, хто не мав і не має жодного відношення до «Динамо» і ніколи не працював за методикою Валерія Лобановського. Хоча, звичайно, творчий і фаховий вплив ідей Лобановського на розвиток українського футболу насправді величезний.

– Збірна осіннього зразка – остаточний кадровий варіант?

– Значною мірою близький до оптимального, хоча ледь не всі тактичні  позиції вимагають підсилення. На жаль, особливого вибору в Блохіна немає. Навіть схильний вважати, що кадрові ресурси тренерові  доведеться черпати безпосередньо в команді, не залучаючи нових виконавців. Оскільки вибір обмежений, то, по-перше, доведеться раціонально варіювати складом, а по-друге, сприяти творчому розвою провідних гравців. І, можливо, по-новому використовуючи їх. Тим паче, що власне гру, на відміну від складу, стабілізувати ще не вдалося. Пригадуєте, як невиразно зіграли ми проти грузинів після напруженого і змістовного поєдинку з греками?..

– Що вважаєте за найбільший здобуток Олега Блохіна?

– Те, що його футболісти ніколи не відбувають номер, а б’ються за результат. Саме цього вимагав од них тренер і таки зумів переконати підопічних у необхідності викладатися сповна, виступаючи під національним прапором. І взагалі, позиція тренера в формуванні по-справжньому згуртованого колективу рішуча й активна: грають лише ті, хто  вважає виступ у збірній за честь. Хіба вас не вразив особливо приємно Шевченко в осінніх матчах?.. Як там сказав Блохін: у команди має бути душа? І вона таки є в нашої збірної.

– Ми зробили вирішальний заділ у першоколових поєдинках?

– Не будьте такими категоричними і не вживайте вислів «вирішальний». Не тільки тому, що футбол узагалі непередбачуваний. Зверніть увагу: жоден з опонентів, за винятком, звісно, казахстанської збірної, не змарнував остаточно свого шансу. Допускаю, що вже навесні будуть значно краще готовими і турки, і данці. І в зимовій Албанії нам доведеться витримати надзвичайно складний іспит. Отже, вся боротьба ще попереду – ця стереотипна фраза доречна і цього разу. Тим більше, що нам ще треба й свої проблеми усунути. Наприклад, урізноманітнити склад і стабілізувати ігрову поставу. Проте загальне враження, звичайно, дуже приємне: ми – лідери, і це таки багатообіцяючий фактор.