«Козирний» оркестр
30 листопада в Лондоні, у міжнародному конкурсі «The Global Battle Of The Bands» братиме участь київська група «Оркестр Янки Козир». Конкурс проводиться з 1979-го, але досі в ньому могли брати участь лише жителі скандинавських країн. Тепер же за приз 100 тисяч доларів та звання «Найкращої нової групи світу» змагатимуться артисти із США, країн Прибалтики та Південної Америки, Китаю, ПАР, Росії та України. Наша країна представляє «арт-рок з фольклорним ухилом» – саме так характеризує власний стиль «Оркестр Янки Козир». «Кожна пісня має бути міні-виставою», – впевнені музиканти. Щасливі очевидці їх виступів кажуть, що нічого подібного, принаймні у нас, ще не було.
Офіційна історія «Оркестру» така: «Янка Козир – безпритульна дівчинка, яка жила в глухих лісах Волині, доки цигани-кочівники не підібрали її. Разом з ними вона кочувала Європою, Південною Азією та Антарктидою. Тут дівчинка вчилася говорити, танцювати та вишивати хрестиком. Потяг до знань врешті-решт привів її до Київського національного університету культури і мистецтв. Саме тут вона вперше заспівала, скуштувала «Коли», отримала п’ятірку з філософії, закохалася. Саме в цьому храмі науки і такого іншого Янка надибала якихось музикантів. І почали вони називатися «Оркестром»...
Дівчина Яна 2003 року закінчила КНУКіМ із відзнакою. Має також професію швачки. Тому все, що надягає на виступ та у звичайному житті, моделює та шиє сама. Авторські пісні Яна почала писати у 15 років, голос передався від мами, а вчила з ним працювати викладачка Наталія Гуревич. Ця оперна співачка займалася з Яною народним співом.
Професійна кар’єра Янки Козир розпочалася тоді, коли дівчина зустріла Олександра Литовку – викладача університету культури, доцента факультету менеджменту (шоу-бізнес), першого продюсера «ВВ» та й загалом особи у вітчизняному шоу-бізнесі неординарної.
Власне, саме за продюсером – остаточне та вирішальне слово щодо розвитку «Оркестру». Тобто всі учасники гурту вільні у своїх творчих пошуках, але в рамках заздалегідь окресленої продюсером – художнім керівником концепції. Інтерв’ю наразі дає саме пан Литовка, і забороняє поки що це робити музикантам. Тексти пісень надзвичайно патріотичні, також пише він: «Я гребу по країні брехні і омани, / Де всі волають і ніхто не чує./ Де кожен другий є гетьманом, /А кожен третій – жебракує».
– «Оркестр Янки Козир» переважно співає про життя, про шляхи людини в цьому світі, – розповідає Олександр Литовка, – сценічна ж подача передбачає усе те, чого бракує нашій поп-музиці: самоіронії, щирості до нестями, потужного вокалу, пружної пластики, яскравого видовища.
– Чим вашу увагу привернула Яна як об’єкт творчого конструювання?
– Вона зовсім не знала світової рок-музики, була як чистий аркуш паперу: бери й малюй. Мені імпонувало це неприйняття традиційної естради та пошук нових форм. Мабуть, тому й вона повірила в мене та згодилася стати на той шлях, який я запропонував. Одна з основ творчої концепції оркестру – НЕСХОЖІСТЬ на будь-кого. Хоча вплив Ніни Хаґен, Бйорк, Кейт Буш, Дженіс Джоплін відчувається.
– Ідеальне шоу в уявленні «оркестрантів»?
– Усі вокалісти «Оркестру Янки Козир» – це актори, які вміють співати. Ідеальне шоу: це спеціальне світло, яке гармоніюватиме з музикою та текстом, костюми та спецефекти. Усі концерти гурту мають елементи театралізації. Загалом шоу (у перекладі – видовище) повинно бути яскравим. Люди, на наше глибоке переконання, мають отримувати насолоду не тільки від того, що чують, а й від того, що бачать.
У 2000 році Янка Козир перемогла у поп-номінації фестивалю «Перлини сезону», а в 2001 році – у номінації «рок-музика». Цього ж року гурт здобув Гран-прі всеукраїнського фестивалю «Тарас Бульба» у місті Дубно. За участь у «The Global Battle Of The Bands» «Оркестр» змагався із сімнадцятьма молодими вітчизняними колективами, серед яких – «Димна Суміш», «Гуцул Каліпсо», «Нумер 482», «Квадраджесіма», «Щастя» тощо. У міжнародному конкурсі, до речі, на початку 80-х брала участь група «A-HA». Тоді вони не стали переможцями, але змогли привернути увагу продюсера, завдяки якому й стали відомими. У журі цьогорічного конкурсу також будуть шоу-бізнесові діячі з усього світу. Тож нині «Оркестр Янки Козир» посилено готується до виступу, під час якого виконає дві пісні.
– До Лондона ми маємо вилетіти 29 листопада, і цього ж дня відбудеться репетиція на майданчику «Асторія-Лондон», – розповідає про план дій пан Литовка, – 30 листопада – відповідальний виступ, а наступного дня ми вже летимо додому. За цей час дуже хочеться побувати в місцях, де ходили «бітли», «роллінги», «цепеліни» та панки. Велика Британія загалом та Лондон зокрема – святі місця для рокерів усього світу, ми – не виняток.
– На конкурс з’їдуться співаки з усього світу. Гарна нагода подумати про глобалізацію світу. Чи відчуваєте себе космополітами?
– Взаємообмін різних культур має бути, але не можна допускати перекосів. На цьому етапі розвитку Україна поступово втрачає своє обличчя як українська держава – аби впевнитися в цьому, варто лише ввімкнути радіо чи телевізор. Ми не космополіти, бо дуже любимо свою Україну.
– Чого сподіваєтесь від участі у відбірковому етапі «Євробачення»?
– Якісної картинки та можливості хоч якось промайнути на телеекранах.
– Плани «Оркестру Янки Козир» на найближчих півроку?
– Працювати та перемагати.