Не перекривайте собі кисень
Якщо ви вважаєте, що кашель – це симптом, скажімо, тільки застуди чи грипу, то, як стверджують фахівці, це помилкова думка. По-перше, кашель буває різний. А по-друге, варто звернути увагу й на інші симптоми. Якщо дихання затруднене, бронхи свистять і хриплять, повітря не вистачає й мучить задишка, варто обов’язково звернутися до лікаря. А надто ж тоді, коли ви ще й затятий курець. Цілком можливо, що після спеціальних обстежень лікар-пульмонолог поставить діагноз: ХОЗЛ – хронічні обструктивні захворювання легень. Що ж це за недуга і, як кажуть, чим з нею боротися?
Що таке ХОЗЛ?
– Хронічні обструктивні захворювання легень – це й справді дещо нове визначення цієї недуги, – пояснює Юрій Фещенко, доктор медичних наук і директор Інституту фтизіатрії і пульмонології ім.Яновського. – Раніше ці захворювання трактували як хронічний обструктивний бронхіт (запалення і звуження бронхів) та емфізема легень (послаблення структури). Для хвороби характерне звуження прохідності дихальних шляхів (обструкція), запальний процес у бронхах, подовжений видих, задишка. Щоб зафіксувати, чи насправді це ХОЗЛ, а не інша недуга, існують різні методи. Основний з них – це спірометрія. Лікар вимірює на спеціальному приладі об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), а також форсовану життєву ємність легень і співвідношення між ними. Залучивши й інші методи обстеження, можна встановити, що у вас, скажімо, не астма, не спровоковане вірусами захворювання, а таки ХОЗЛ. Чому, скажете, так важливо встановити діагноз? Тому що хвороба може роками підступно підточувати ваше здоров’я, аж поки не доведе вас до третьої стадії, коли відчуватимете постійну нестачу дихання, навіть у спокої, матимете кашель з виділенням мокротиння впродовж дня, за найменшого фізичного напруження – тяжку задишку. А об’єм форсованого видиху становитиме вже менш як 50 відсотків ємності легень. Найсумніше те, що за такого перебігу хвороби і за такої стадії люди живуть не довше 4 – 5 років. А хворіють громадяни працездатного віку після 45 років. Здебільшого це люди, які багато курять.
Помічено й ще одну тенденцію. Захворювання зростає галопуючими темпами: у Європі на ХОЗЛ хворіє 4 – 10 відсотків населення, а щороку помирає 200 – 300 тисяч пацієнтів, у США за останніх 10 років ХОЗЛ опинилися на четвертому місці серед причин смертності, перемістившись із сьомого.
Бліда статистика яскравої картини
А що ж в Україні? Наші статистичні дані дуже бліді й невиразні. І все через те, що базуються не на глобальних дослідженнях, а формуються старим дідівським способом – за так званим зверненням до лікаря. Можна тільки здогадуватися, як часто звертаються до нашої негостинної медицини люди з такого дріб’язкового приводу, як кашель. Тим часом, серед хвороб органів дихання ХОЗЛ залишили позаду такі небезпечні захворювання, як рак легень та туберкульоз. Рівень ураження ХОЗЛ в Україні у 10 разів перевищує захворювання на бронхіальну астму. Рівень же смертності від ХОЗЛ у 30 (!) разів вищий, ніж при астмі, та більш як утричі перевищує смертність від пневмонії.
Виникає запитання, якщо є такі, м’яко кажучи, насторожуючі дані, то чи є увага до проблеми загалом?
– Увага є, – каже Юрій Фещенко. – Ще 1998 року на з’їзді фтиазіатрів і пульмонологів було затверджено класифікацію, уніфікацію підходів до діагностики та лікування.
– А також фахівці створили цілу програму для подолання проблеми ХОЗЛ, – приєднується до розмови Людмила Яшина, доктор медичних наук, завідувачка відділення діагностики, терапії й клінічної фармакології захворювання легень Інституту фтизіатрії і пульмонології. – Поки що вона перебуває на затвердженні у Міністерстві охорони здоров’я. Але з 1997 року діє програма «Здорові легені України», відповідно до якої створено 12 діагностичних кабінетів «Пульміс», що мають спірометричне обладнання для діагностики ХОЗЛ. На жаль, нині медицина у такому стані, що не тільки пацієнти не мають змоги зайвий раз потурбуватися про своє здоров’я, а й лікарі не знають нових методів діагностики, сучасних лікарських препаратів, не використовують новітніх методів лікування та ад’ювантної (допоміжної) терапії. Оскільки хвороба розвивається протягом десятків років, то й діагностувати її складно. А тому рекомендація така: бажано усім, кому за 40 і хто упродовж багатьох років курить, піти і зробити спірометрію, флюорографію.
Задишка чи ХОЗЛ?
За допомогою простого тесту можна виявити у себе фактори ризику.
lПеревірте, чи часто ви кашляєте, якщо не хворієте на ГРВІ?
lЧи продуктивний кашель – зі слизом та мокротинням?
lЧи потерпаєте ви від задишки більше, аніж ваші однолітки?
lВи курець зі стажем і вам за 40 років?
Якщо ваші відповіді позитивні більш як на три запитання, обов’язково зверніться до лікаря, наполягайте на обстеженні за допомогою спірометрії.
Профілактика можлива, але…
Лікарі кажуть, що при хронічних обструктивних захворюваннях легень потрібна терапія упродовж всього життя. Вона базується на застосуванні холінолітиків – бронохорозширювальних засобів, які пригнічують бронхообструкцію, виділення слизу та стримують запальні процеси у бронхах. Серед ефективних нових препаратів пропонується Спіріва, яку на відміну від інших потрібно вживати не 4 рази, а один раз на добу. Застосовують ще оксигенотерапію – лікування киснем. Роблять вентилювання легень. Але для цього потрібно принаймні мати у кожній лікарні так звані мембранооксигенератори, а вони є навіть не в усіх столичних клініках.
З усього випливає, що найкращий вихід – не занедбувати хворобу, а запобігати їй усіма доступними засобами.
Що можна зробити?
Якщо основною причиною розвитку ХОЗЛ у 90 відсотках випадків стає куріння, то, безумовно, від нього потрібно відмовитися раз і назавжди. Дуже шкідливе і пасивне куріння. Якщо повітря надто забруднене промисловими викидами там, де ви працюєте, змініть роботу. Звісно, вам також будуть корисні поїздки на кримське узбережжя Чорного моря та лікування у спелеологічній лікарні в Солотвині на Закарпатті.