У турків клопоти з дисципліною

 А в нас – з її відсутністю

Завтрашній поєдинок у Стамбулі матиме визначальну вагу не тільки для його учасників, а й для решти команд другої відбіркової групи. По-перше, тому, що і турки, і наша футбольна дружина цілком реально претендують на загальну перемогу. А по-друге, результати стрижневих матчів, іншими словами – тих, що зводять у безпосередньому суперництві фаворитів, не менш важливі й для групи в цілому, бо служать своєрідним компасом, за яким звіряють свій турнірний шлях конкуренти.

Турки, усвідомлюючи виняткову важливість поєдинку з українцями, організували дев’ятиденний навчально-тренувальний збір, обмеживши заради цього кількість «збірників», що задіяні в іноземних чемпіонатах, або домовившись із керівниками зарубіжних клубів про те, щоб їхніх гравців відпустили на батьківщину раніше. Цього разу Ерсун Янал, наставник «бронзової» команди світу, викликав під національний прапор лише п’ятьох легіонерів, причому троє з них виступають в чемпіонаті Німеччини, а з німцями в турків особливо дружні стосунки. Цікаво, що ця п’ятірка має наступальну ігрову спеціалізацію: схоже, саме з атакою в місцевих футболістів не все гаразд. Існують проблеми і кадрового характеру: запізнившись, на думку незалежних фахівців, із зміною поколінь, Янал змушений перебудовувати ігровий ансамбль на марші. Зокрема, тренер відмовився від послуг Хакана Шукура, багаторічного лідера збірної і найвлучнішого стрільця нинішнього року. І, як дивно для емоційних турків, Янала зрозуміли співвітчизники: Хакан, занадто статичний і дещо важкуватий для сучасного футболу, гальмував ігровий розвиток команди, тон у якій задають швидкісні напівоборонці Гекдениз і Ніхат, активно підтримувані конструктором колективних дій Емре та прудконогим форвардом Фатихом. Але, судячи з інформаційних повідомлень з табору турків, Ерсун Янал виявився прикро вражений низьким рівнем функціональної готовності підопічних. І пояснив це надмірною набожністю турецьких футболістів. Як відомо, з 15 жовтня по 13 листопада тамтешній люд відзначає священий місяць Рамадан, упродовж якого правовірним категорично заборонено вживати їжу від світанку до заходу сонця. Звісно, за таких умов очікуваної ефективності навчально-тренувального процесу досягти важко. Тим паче, якщо спортсмени бездоганно дотримуються норм і правил Рамадана. Хоча добре обізнані з турецьким побутом люди стверджують, що й перебільшувати проблему не варто: мовляв, їхні спортсмени вже призвичаїлися до таких обставин, до того ж після заходу сонця повноцінне харчування не забороняється нікому… А от наші клопоти з дисципліною значно серйозніші, бо, по-перше, спричинені зовсім іншими традиціями, а по-друге, призвели не до можливих, а до цілком реальних втрат. Мова про скандал, що мав місце напередодні вихідних. Одразу троє футболістів – маріупольський напівоборонець Закарлюка, його колега за амплуа з донецького «Металурга» Зотов і одноклубник останнього стопер Чечер, якщо послуговуватися спортивною термінологією, грубо порушили режим. Іншими словами: загуляли і повернулися до тренувального табору в Кончі-Заспі далеко за північ. Щось подібне доволі часто траплялося за радянського періоду, проте для професіонального сьогодення, коли футболісти саме завдяки своїм фаховим заняттям заробляють насправді дуже хороші гроші, навіть уявити це було неможливо. І все-таки факт беззаперечний: горезвісну трійцю з ганьбою вигнали з національної команди, про що публічно й одразу ж повідав президент Національної футбольної федерації. Скандал? Ще б пак! Проблема? Ще й яка! Донбасівські повпреди, на превеликий жаль, неабияк підвели команду: за відсутності травмованих Старостяка і Тимощука, а також з урахуванням не зовсім здорових Ротаня та Шевченка, на них покладалися неабиякі надії. Хоча Олег Блохін, як завше, висловився оптимістично: мікроклімат у колективі насправді здоровий і навіть цей конфуз спроможний згуртувати футболістів, які одностайно засудили своїх учорашніх партнерів.