«Гра з Архетиком»

Так називається виставка, що відкрилася в Музеї Івана Гончара. У дивовижний світ ніби давно знаних етнокультурних моделей потраплять ті, хто відвідає виставку до 28 листопада. Адже зануритися в архетипне мистецтво – це все одно що втекти від порожнечі, заглибитися в безодню семантичних шарів.

У експозиції – народне декоративне мистецтво XIX-XX століть, наївне малярство XX-го, сакральне мистецтво XVII-XIX-го і актуальне мистецтво XXI-го століття. Яку мету ставлять організатори – Мінкультури України, підприємство «Форум творчої молоді України» та Бієнале актуальних мистецтв нашої країни? За філософськи-модерними, «закрученими» словами – глибокий задум. Це – відновити штучно порушені зв’язки між дискурсом етнокультурності та «глобальною мовою» сучасного мистецтва. Інтуїтивне віднайдення «вузлів-сполучень», чутливих нервів, що напнуті між епохами. Органіка синтезу «актуальномистецького» та «національно-архетипового» як простір для діалогу або конфлікту, або дифузії…

Але в будь-якому разі – це неспокій, тривога, «фантомні болі» в передчутті повернення до колись втраченого. Нове переживання «травми відторгнення» як шлях до відновлення – стверджує куратор виставки Микита Кадан.

То що ж конкретно показують на виставці? Та що розповідати… Краще один раз побачити.