Дбайливо – про «братство людей по солодкій крові»
Світ утринадцяте відзначив Всесвітній День діабету – хвороби, яка вже стала епідемією неінфекційного походження. Підступна невиліковна недуга руйнує людські життя, мрії, плани на майбутнє, одбирає в дітей дитинство. У заможних країнах це не так, а в Україні, на жаль, чимало залежить від місцевої влади і добродіїв. Із 1997 року столичний голова Олександр Омельченко та Київрада підтримали ініціативу громадських організацій – Міжнародної діабетичної асоціації та Київського благодійного фонду «Діабетик» – про проведення в Києві Днів діабету.
Завдяки столичній владі понад 500 дітей-діабетиків забезпечені найкращими інсулінами, апаратами для визначення рівня цукру в крові та шприц-ручками для ін’єкцій. Але цей самий рівень змінюється по кілька разів на день і треба дуже багато тест-смужок, для 3-6 ін’єкцій, ще багато дорогих медикаментів і засобів, спеціальних продуктів харчування, на які нема грошей ні у влади, ні у батьків. Без цього всього дитячі організми дуже швидко зазнають непоправних ускладнень. Боляче було слухати юну розумницю й красуню – студентку Марину, – яка, вочевидь, усвідомила це змалку. Але їй пощастило, бо з 2002 року над нею і півсотнею інших дітей опіку взяв депутат Київради по виборчому округу №76 Павло Кривонос. Допоміг він Марині вступити на навчання до Відкритого Міжнародного університету розвитку людини «Україна». Розповіла про це Марина в актовій залі гімназії №178 Солом’янського району, де зібралися справжні друзі – депутат Павло Кривонос, шестеро малюків (найменшенькій, Марійці, 3 роки), хворих на інсулінозалежний діабет, з батьками, старші діти. Усім їм вручили ліки, засоби догляду і продуктові набори.
Голова Київського благодійного фонду «Діабетик» Наталя Власенко розповіла, що такі самі набори отримають і дорослі, хворі на цукровий діабет. Вона щиро подякувала Павлу Олександровичу за подаровані торік, до 10-річчя фонду, комп’ютер та іншу конче необхідну оргтехніку. «Доля членів «братства людей по солодкій крові» дуже гірка, – сказала пані Наталя. – Їхній порятунок – воля до повноцінного життя і такі люди, як Павло Кривонос. Він допомагає щиро, шанобливо, насправді співчуваючи. Якби в усіх районах так було».
– Про біди людей, хворих на цукровий діабет, я дізнався, коли балотувався у депутати Київради, – сказав Павло Олександрович. – Спитав, які проблеми найгостріші. Боляче було чути, що зовсім маленькі діти можуть стати інвалідами, якщо їм не допомогти, і я за це взявся. Звісно, хотілося б зробити більше, але обіцяю й надалі влітку оздоровлювати в найкращих санаторіях мам із такими дітками, забезпечувати ліками, засобами догляду. Зараз на кордоні розмитнюється 18 тонн гуманітарного вантажу – одягу, взуття, меблів, ліків, шприців. Все це роздамо через районне відділення Червоного Хреста. Ще 2002 року я подарував поліклініці й відділенню Червоного Хреста по вантажопасажирському автомобілю – щоб зручно було обслуговувати людей, розвозячи гуманітарну допомогу чи надаючи медичну. Ці автомобілі повністю утримуються Генеральною дирекцією з обслуговування іноземних представництв. Я вдячний своїм виборцям за довіру і як можу її виправдовую. Переконався, що діти, хворі на цукровий діабет, дуже талановиті, й закликаю батьків докласти зусиль, аби вони намалювали найбільше гарних малюнків, перемогли у конкурсі й потрапили до чудового календаря, який друкуємо щороку. Тут присутні дві випускниці-відмінниці, яким я збираюся допомогти вступити на безплатне навчання, бо у родинах, де є такі діти, зайвих коштів нема.
…Зі сльозами на очах мами розповідали, наскільки чуйно спілкується з ними депутат. Ніколи не посилається на зайнятість чи втому після кількагодинного прийому – вислухає і обов’язково допоможе. Щиро зізнавалися, що не дуже вірили його передвиборчим обіцянкам, а тепер не можуть повірити, що мають такого друга й порадника. Подякували Павлу Олександровичу начальник управління охорони здоров’я Солом’янського району, лікар-ендокринолог Юрій Косих і представник фонду «Діабетик» у районі Тетяна Білодід.