Японські дикі танці
Півтори тисячі років схід сонця в Японії зустрічають під звучання ритуальних барабанів – унікальних інструментів, які виготовлялися спеціально для кожного храму кращими майстрами країни. Нині під барабанний дріб уже не просять дощу та не скликають самураїв під бойові знамена. Натомість колективи, що грають на барабанах вайдако, гастролюють світом. Група «Taikoshu Ikki» у листопаді та грудні відвідає у рамках світового турне 26 міст нашої країни. Концерти в Києві, у Національному палаці «Україна» відбудуться 14 та 15 листопада.
Глядачі вкриваються пилом
Свої гастролі колектив японських барабанщиків, який є однією з візитівок країни, завжди розпочинає медитацією. У перший ранок свого перебування в Україні музиканти проведуть традиційний ритуал вітання із землею. Зазвичай, вони так роблять у кожному новому місці: знаходять енергетично чисте місце, наприклад, у полі, лісі, горах чи на березі моря й зустрічають там схід сонця грою на барабанах.
На концертах «Taikoshu Ikki» виконують старовинну музику в сучасній обробці. «Чіткі ритми пробуджують духів всередині нас, а зовнішній антураж та манера виступу нічим не поступаються яскравим західним шоу, – запевняє продюсер колективу Умехара Хіроюкі, – крім того, барабанщики застосовують стародавні магічні техніки впливу на людську психіку».
Часто буває так, що після виступу японських барабанщиків глядачі вкриваються пилом, який сиплеться на них зі стелі, якщо будинок старий чи побудований не надто міцно, – такою потужною є музика.
Цього року на відкритті олімпіади в Афінах грало багато барабанщиків, але японських з-поміж них не було. Організатори пояснили це тим, що рівень «Taikoshu Ikki» вищий за всі інші колективи, і тому вони будуть занадто виокремлюватися.
Кожен барабан – справжній витвір мистецтва – на кшталт скрипки Гварнері чи Страдіварі, стверджують музиканти. Корпуси видовбують із суцільних шматків деревини. Оскільки для цього потрібні дерева великого діаметру, то зазвичай їхній вік сягає двохсот років.
Українці та барабани
Групи «Led Zeppelin» та «Beatles» використовували у своїй творчості музичні мотиви різних народів, і японського у тому числі. Коли ж «Rolling Stones» приїхали з туром до Японії, Мік Джаггер був настільки вражений музикою вайдако, що запросив барабанщиків до себе на концерт, аби вони відкривали кожен його виступ. Щоправда, Джаггер зазначив, що того ефекту, який є під час живого виступу барабанщиків, практично неможливо досягти під час запису на звукові носії. «Тож, якщо ми зберемося коли-небудь створити альбом, то для цього доведеться винайти нову апаратуру звукозапису», – каже Умехара Хіроюкі.
Українські музиканти також шанують японських барабанщиків. Так, три роки тому Олег Скрипка виконував гімн нашої країни перед зустріччю футбольних збірних України та Японії. Після матчу йому подарували сувеніри, за допомогою яких, можна скласти уявлення про Японію. Серед них був і запис музики вайдако. «Але я хочу піти на концерт «Taikoshu Ikki» не лише як слухач, а й як «селекціонер», – розповідає пан Скрипка, – мені було б цікаво запросити їх на свій фестиваль етнічної музики «Країна мрій», який ми плануємо провести і наступного року».
Заочно знайомі Руслана та «Taikoshu Ikki» – до Японії «докотився» відеокліп «Wild Dances». Він вразив далеких музикантів близькими їм природною енергією та драйвом. Руслана ж, дізнавшись про гастролі японських барабанщиків Україною, зацікавилася можливістю спільної роботи – записати з ними, наприклад, версію «Диких танців». «У мене всередині все завібрувало, коли я переглянула шоу відеозапис, – каже співачка, – ці японці так б’ють у свої барабани, що відчуваєш наближення якоїсь природної стихії, чогось на кшталт виверження вулкана. Сподіваюсь, що нам вдасться записати разом хоча б одну композицію – це буде неймовірним творчим актом, адже у нас так багато спільного».