12 листопада 2004 року, п'ятниця №190 (17376) останнiй номер RSS
Головна КИЇВ УКРАЇНА СВІТ СУСПІЛЬСТВО ПОЛІТИКА МЕДМІСТЕЧКО ЄВРОПА МОВА КРИМІНАЛ ЗООСВІТ МУЗОН СПОРТ

 ЗООСВІТ
12.11.2004

Жар-птиця родом з України
Майбутнє птахам створює людина

В Україні 420 видів птахів. 67 з них є рідкісними та перебувають на межі зникнення. Вони занесені до Червоної книги, але цього для їхнього збереження, звісно, не достатньо. Чи будемо й у майбутньому насолоджуватися співом пташок, залежить лише від нас. Про складне та сповнене таємниць життя птахів розповідає орнітолог-експерт Геннадій ФЕСЕНКО.

– П’ять відсотків птахів від усієї їх кількості на Землі живе в нашій країні. Серед них немає таких, що трапляються лише на території України. Бо особливо рідкісні види пташок, тобто ендеміки, характерні  для островів або частин материків, які відділені від іншої території істотними бар’єрами.

– Науковці часто знаходять підтвердження тому, що легендарні або міфічні істоти колись насправді були. Наприклад, стверджують, що «прототипом» птаха Рох був давно вимерлий австралійський епіорніс. Чи зустрічаються подібні свідчення у нашій країні?

– Найлегендарніший наш птах – жар-птиця, який часто є героєм казок східних слов’ян. Існує припущення, що жар-птиця – це фазан. Він і зараз водиться в Україні і зокрема в Київській області. Але з’явився він у нас не так давно – акліматизувався лише у ХІХ столітті. Хоча ймовірно, що мешкав тут і в доісторичні часи і став героєм фольклору.

–  Чи правда, що із залишків давно вимерлого птаха (наприклад, додо) можна відновити цілий вид?

–  Нині існує багато таких методів і припущень. Але організм можна відновити лише з живих клітин, які зараз знайти неможливо. Тож усі спроби «воскресіння» поки що – фантастика.

– Повернімося знову до тих птахів, які поки що живі.

– Більшість рідкісних птахів на територію України лише залітає, а не гніздиться. Є такі види, чисельність яких останнім часом навіть зростає. Скажімо, один з найбільших птахів – орлан-білохвіст, вага якого досягає шести кілограмів, а розмах крил становить три метри, став не таким полохливим, як раніше, живиться рибою і живе біля стоків у Дніпро Бортницької очисної системи. Взимку там не утворюється крига, і тому це місце стало домівкою для багатьох водоплавних птахів. Буває, що на невеликій території зустрічається до шести орланів-білохвостів. В останні десять років у Київській області почали гніздитися степові канюки, а також – бородата сова. Натомість пугач зник, хоча маємо надію, що він повернеться.

– Певне ж, не в усіх птахів такі позитивні тенденції?

– Немає жодних повідомлень по всій Україні про гніздування рудого шуліки. Мабуть, цей птах зник зовсім. Сапсан (сокіл) гніздиться лише у Криму та Карпатах. Беркути тільки пролітають над територією нашої країни, а зимують вкрай рідко. З території Київської області зовсім зникли дрофа та хохітва – родичі журавлів. Хоча колись під Києвом остання, певне, водилася у великій кількості, бо навіть село має назву Хохітва. Зараз  же ці птахи трапляються лише на Керченському півострові. Дрофа може мати найбільшу масу тіла серед літаючих птахів. Страус, звичайно, найважчий, бо набирає аж до вісімдесяти кілограмів, але ж він не літає. До речі, страуси збереглися лише тому, що їх розводили на фермах. На глухаря свого часу велося інтенсивне полювання, тому останні згадки про нього належать до 70-х років минулого століття. За останні десять-двадцять років значно зменшилася кількість білоокого чирка. Цей птах дуже довірливий і тому нерідко стає здобиччю мисливців.

– Чому ж пташині види зникають, навіть якщо їх ретельно охороняють?

– Птахам під час гніздування потрібен спокій і тиша. Для цього необхідна охоронна смуга 300-500 метрів навколо гнізда. У ній не має бути жодної людської діяльності. Але, на жаль, здебільшого трапляється все навпаки – вирубують ліси, проводять сільськогосподарські роботи, словом, птаха сполохують і він летить в інше місце. Та й навіть, коли зручних для гніздування птахів меж дотримуються, у пошуках їжі пернаті літають далі, ніж на півкілометра, де й наражаються на небезпеку. До того ж птах може поживитися гризуном, що перед цим поїв плоди з отрутохімікатами. Це негативно вплине на репродуктивне здоров’я птаха. Тож потрібні широкий спектр засобів охорони птахів і освітня робота серед населення. Люди мають усвідомити надзвичайну цінність птахів не лише для науки, а й для самих себе. Бо присутність певного птаха на території свідчить про її високу екологічну безпечність. Якщо ж птах зникає, то значить стан довкілля там незадовільний. Тобто птах – індикатор екологічного стану. Майбутнє ж птахів залежить від поведінки людини. Для кожного пернатого можна виробити засоби охорони – для цього потрібна лише добра воля людей та небагато коштів. Приміром, щоб зберегти великих хижих птахів, потрібно охороняти кожне гніздо.

–  А що звичайна людина може зробити для того, аби зберегти птахів?

–  Передусім, вона має бути небайдужою. Має знати, як її щоденна діяльність впливає на умови існування птахів, чи не погіршує їх. Скажімо, часто у селах навесні випалюють суху траву та очерет. Робити це слід наприкінці зими, коли ще птахи не встигли відкласти яйця. Крім того, людина встановила зручний лише для себе режим зливання води у водосховища. Доцільно було б дещо змінити його, враховуючи потреби птахів. Користь же від цього буде неоціненною.

–  Яким зазвичай буває робочий день орнітолога?

– Це залежить від того, перебуває він в експедиції чи у кабінеті. Загалом кожен орнітолог має свій об’єкт дослідження. Я, наприклад, вивчаю, чи пов’язані строки міграції птахів з появою рослинності. За житейською логікою тут має бути зв’язок, але багато відомих орнітологів вважають, що причинного зв’язку між прильотом птахів та розвитком рослин немає. Мої ж тривалі спостереження свідчать, що зв’язок таки існує: хоча поширюється він не на всіх птахів, а лише на близьких мігрантів.

–  Чи можливе існування на Землі невідомих ще науці видів птахів?

–  У недостатньо досліджених куточках планети, наприклад у районі тропіків, цілком імовірно. Крім того, буває й так, що з одного добре відомого виду виділяють один чи два нових. Іноді трапляється й так, що вид вважається зниклим, а насправді він існує і потім знову потрапляє в поле зору зоологів. Щоправда, це стосується переважно острівних птахів – вони можуть переселитися на сусідній острів, де природні умови для них сприятливіші.

Катерина Володимирівна Лебедєва


12.11.2004   В Європі пернаті вимирають.


12.11.2004   Зграя довжиною 380 кілометрів.




Статтi


Номери газети


Вакансiї


Контакти


Питання






© Вільна група "Як справи - Київ".

У разi використання матерiалiв сайту,
посилання на "Як справи - Київ" обов'язкове.