Жоржини треба викопати...
...до настання стійких холодів. Якщо земля важка, то краще скористатися лопатою. Якщо ні, то викопують садовими вилами.
Обрізають стебло на 15 см від землі. Для запобігання захворюванням обмазують його вапняним розчином, яким білять дерева.
Важливо при викопуванні не тримати рослину за цей залишок стебла. Адже під вагою бульб він може відірватися в місці з’єднання – так званій шийці, що може призвести під час зберігання до загнивання бульб.
Якщо ґрунт піщаний, то він сам швидко осиплеться із коренів. Якщо ж ні, тоді бульби варто підсушити, щоб, очищаючи рукою їх від землі, не поранити і цим самим дати дорогу інфекції для проникнення у бульбу.
Перед закладанням на зимове зберігання бульби необхідно оглянути, чи є на них ознаки захворювань. А потім просушити їх у приміщенні, куди не проникають заморозки. Дехто при цьому ще й озеленює їх – тоді вони стійкіші проти інфекцій.
Одночасно готують і зимове сховище. Для цього за кілька годин до закладання бульб вапно гасять водою, дають розчину охолонути, проціджують, розводять до густоти сметани і білять (чи оприскують з розпилювача) стіни сховища.
Укладають бульби в один ряд, пересипаючи їх торфом чи піском. Важливо під час зимового зберігання підтримувати рівномірну вологість повітря (50-60%) і температуру 3-4оС, адже від цього залежить здоров’я бульб. Якщо ж упродовж зимового спокою виявиться, що частини бульби гниють, то їх вирізають, а зрізи притрушують попелом.