Музею просто неба – охоронну зону!
Бажаючих заволодіти земельними ділянками саме в зелених зонах нині чимало. Тож потенційні інвестори всіляко намагаються урвати під будівництво ласий шматок – щоб повітря було чистим, поблизу лісок та ставок із качечками. Чим не місцина для дачі? Та й грошенят можна заробити чимало, розташувавши тут, приміром, кафе «В гостях у дяді Вані». Аби така доля не спіткала Державний музей народної архітектури та побуту України, природоохоронці та хранителі історії вирішили діяти негайно.
205 га під охорону
Щоб зберегти унікальні експозиції – окрасу музею просто неба у Пирогові – фахівці Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування розробили план та проект охоронних зон. Його подали на розгляд до містобудівної ради. Головний архітектор проекту Микола Андрущенко зауважив, що, визначаючи зони охорони, фахівці орієнтувалися на нинішні «неоціненні» території. Тож до переліку ввійшли архітектурний заповідник «Пирогівське городище», археологічний та архітектурний заповідник «Китаїв», археологічний заповідник «Хотівське городище», Китаївська пустинь, резервна територія «Житнє поле», а також архітектурна охоронна зона «Феофанія». Звичайно, сюди долучили й селище Пирогове. Загалом запропонували охороняти 205 гектарів. Територію ж колишнього звалища планують рекультивувати.
Не сперечатися, а діяти!
На жаль, проект ви-явився не без недоліків. Головний архітектор Києва Василь Присяжнюк зазначив, що передусім слід чітко визначити межі охоронної зони. «Зважаючи на безліч інвесторів, котрі прагнуть розпочати будівництво на цій території, біля музею потрібно створити охоронну зону негайно!» – наголосив він. Тож, щоб запобігти «захопленню» і захистити унікальні експозиції музею народного побуту та архітектури, пан Присяжнюк запропонував цей проект взяти за основу, докладно доопрацювавши його, «щоб найближчим часом винести на розгляд Київради для затвердження».
Звичайно, в Пироговому можливе й будівництво. Однак воно не має закривати краєвидів з оглядових майданчиків. «Питання використання цих територій під забудову ще потрібно врегулювати», – зауважив пан Присяжнюк. Тож містобудівна рада рекомендуватиме Київраді накласти мораторій на відведення земельних ділянок на цій території до завершення розробки проекту охоронних зон.
З тим, що зволікати із запропонованим проектом не можна, погодився й заступник начальника Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини – начальник управління охорони культурної спадщини Києва Руслан Кухаренко. Він нагадав, що попередній проект розглянуто ще два роки тому й досі не затверджено. І зауважив: доки архітектори сперечаються про рівень запропонованого проекту, інвестори діють. Пан Кухаренко розповів, що, приміром, радгосп «Хотівський» вже подав заявку на отримання території під громадську та житлову забудову в буферній зоні, яка розбиває ландшафт.
Пирогівців не чіпатимуть?
Цікавий і той факт, що жителів селища Пирогове (ще за постановою СРСР) передбачено відселити, що давно зробили з однією частиною населення. А от як бути з рештою пирогівців? Наприклад, пан Присяжнюк вважає, що відселення не потрібне: «Вони можуть залишатися на території заповідника, лише треба привести до належного стану їхні будинки і впорядкувати територію». На думку головного архітектора, у Пироговому можна створити нову інфраструктуру: організувати об’єкти харчування, продажу сувенірів, виставки тощо. Але для цього потрібне фінансування з держбюджету.