Шевченківська скарбниця невичерпна

Шевченкознавець, відомий письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка – Петро Жур ніби зримо постав ось тут, у Національному музеї Тараса Шевченка. Постав у спогадах літераторів і вчених, що зібралися на вечір із нагоди його 90-річчя. Постав і в документальній виставці з його архіву, який передала до Кобзаревої духовної скарбниці донька письменника Ніна Жур.

Уродженець Черкащини Петро Жур хоча більшу частину життя мешкав за межами України, але ніколи не поривав з нею і, можливо, це визначило його зацікавленість творчістю геніального земляка – Тараса Шевченка. З кінця 1930-х років П.Жур служив у армії й водночас набув досвіду в журналістській праці. Навчався в Ленінградському університеті, але студії перервала війна. Університет закінчив 1950 року. Працював редактором ТАРС та понад тридцять років був відповідальним секретарем і заступником головного редактора журналу «Звезда». Журналістську роботу він постійно поєднував з науково-дослідницькою, поглиблено вивчав життєвий та творчий шлях Шевченка і його оточення в Петербурзі, в Україні, Приураллі, Оренбурзі, Мангишлаку. Наслідком глибоких літературних та архівних пошуків, подорожей шляхами Шевченка стали його численні наукові розвідки, а згодом талановиті, яскраві документальні книжки.

Перебування поета в Петербурзі представлено у книжці «Шевченківський Петербург» (1964,1972). Подорожам Україною присвятив три книжки «Літо перше» (1979), «Дума про Огонь» (1985, 1989), «Третя зустріч» (1970). Перебування Шевченка в Києві Петро Жур докладно і багатогранно розкрив у книжці «Шевченківський Київ» (1991). А підсумком багатолітньої наукової праці стало монументальне видання «Труди і дні Кобзаря» (1996, 2003). Уже в останні дні життя в Києві він завершив нову книжку «Шевченківський Корсунь», видану посмертно у 2003 році.

Петрові Журу, талановитому поетові, належать численні переклади на російську мову творів багатьох українських поетів – Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського, Миколи Бажана, Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Дмитра Павличка, Івана Драча та інших.
Петро Жур – один із ініціаторів і активних творців першої української Шевченківської енциклопедії. За роботу над нею був удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка. Багато уваги приділяв він справі вшанування і увічнення пам’яті Кобзаря. Опікувався спорудженням пам’ятників, роботою Шевченківських закладів, був одним із найактивніших організаторів Шевченківських свят у місті на Неві.