Французи розповідають - ми вчимося
Не перший день у мистецьких колах України обговорюють можливість створення у Києві національного центру або музею сучасного мистецтва. Але яким він має бути? І, в першу чергу, чим він має стати не тільки для наших митців, а й для тих, хто цікавиться їхньою творчістю? Тим часом Французький культурний центр в Україні запросив до Києва двох визначних культурних діячів своєї країни, які можуть поділитися таким досвідом. До нас приїхали президент Центру сучасних мистецтв імені Жоржа Помпіду Бруно Расін та засновник Національної студії сучасного мистецтва у місті Френуа Ален Флешер.
Центр сучасних мистецтв імені Жоржа Помпіду – один із найвідоміших мистецьких закладів не тільки у Франції, а й в усьому світі. Про це свідчить і те, що від дня відкриття, а відтоді минуло понад 25 років, у ньому побувало майже 150 мільйонів відвідувачів!
Як розповів пан Расін, центр було засновано за рішенням президента французької республіки Жоржа Помпіду на початку 70-х років минулого століття. Сама ідея полягала у тому, щоб мистецький заклад був відкритим не тільки для творчої еліти, а й для широкого загалу. Тому Жорж Помпіду вирішив, що під одним дахом має розміститися не лише великий музей, а й бібліотека. Однією з особливостей центру стала і його будівля, яка щонайкраще відповідала змісту слова «модерн». Спроектували цю унікальну споруду італієць Ренцо Пьяно та англієць Ричард Роджерс.
Нині у центрі Помпіду – величезна колекція сучасного мистецтва, яка постійно поповнюється, унікальна довідкова бібліотека, де зберігаються документи з мистецтва і кінематографії XX століття, кіно та концертні зали, інститут музичних досліджень, книгарні, ресторани і кав’ярня. За словами пана Росіна, сюди щодня приходить близько 25 тисяч відвідувачів.
Ален Флешер розповів, що в студії «Ле Френуа» також не існує обмежень мистецьких напрямів. До того ж, викладачі, яких запрошують сюди працювати, окрім усього, мають можливість займатись власною творчістю.
У митців поцікавились, де, на їхню думку, можна було б розташувати такий заклад у Києві.
«На жаль, міста ми не побачили, бо приїхали сюди всього кілька годин тому, – відповів Бруно Расін. – Але радили б не зносити для цього міських будівель. Побудувати центр можна, скажімо, на пустирі, як це зробили в Парижі. Центр Помпіду, наприклад, спорудили на місці зруйнованого під час Другої світової війни кварталу. Або ж реконструювати якийсь будинок. Головне, щоб людям до нього можна було зручно дістатися».