А потерпів гіпопотам
Біотехнологія, особливо її генно-інженерні напрями, без сумніву, важливий елемент сучасного наукового і виробничого світу. Шириться застосування цих порівняно молодих досягнень. Ще до недавна генетичні інженери були в дивину, а зараз до них уже звертаються із суто господарськими проблемами. Правда, іноді в результаті їх розв’язання виникають нові.
Нещодавно до однієї з компаній, що спеціалізується на генетичній інженерії вищих тварин, у тому числі й ссавців, надійшло замовлення від всесвітньо відомого Брюссельського зоопарку імені Чарльза Дарвіна.
Зоологи попросили генетиків здійснити клонування рідкісного виду бегемота – велетенського болотного гіпопотама. Цих тварин залишилося дуже мало. Навіть у Брюссельському зоопарку, знаменитому своїм зібранням рідкісних видів, була лише одна особина. Через те, що бегемота не можна демонструвати публіці постійно, бо від надмірної уваги тварина втомлюється, у підприємливих співробітників зоопарку виникла ідея клонувати її і для підвищення касових зборів показувати поперемінно – то справжнього болотного гіпопотама, то його копію. Технології ж компанії-замовника дають змогу зробити клон найвищої якості, тому відвідувачі не зможуть виявити підміни і зоопарк здобуде можливість перевести експозицію рідкісних бегемотів на цілодобовий режим роботи.
І хоча генетики заправили за свою роботу чималеньку суму, біологи згодилися. Для процедури клонування гігантського болотного гіпопотама привезли до лабораторії компанії і помістили до спеціально обладнаного ангару.
Технологія, виявляється, вимагає постійного спостереження за оригіналом під час усього процесу клонування – інакше легко помилитися в заданих параметрах, і копія вийде неточною. У цьому ж разі точність виконання замовлення взагалі була головною умовою.
В обумовлені угодою терміни, тобто через три місяці, клон гіпопотама був готовий. Вирощений на спеціальному гормональному раціоні, він був точнісінькою копією оригіналу не лише за розміром, а й за найдрібнішими складочками шкіри. Словом, генетики перевершили самих себе: клон і справжній гіпопотам нічим не відрізнялися один від одного. Це й призвело до конфузу.
Через недбалість одного з робітників, що доглядають за лабораторними тваринами, незадовго до здачі замовнику, під час вигулювання, гіпопотами переплуталися! Того злощасного дня робітник забув прикрипіти клонові на хвіст спеціальну бирочку з написом «Увага! Копія». Коли ж він вигнав їх на спеціальну галявину попастися, визначити, який гіпопотам справжній, а який ні, вже було неможливо! І це, за словами вчених, велика проблема: адже клон потрібно продовжувати годувати спеціальною гормональною харчовою сумішшю – інакше він схудне й може загинути. Водночас, якщо цим годувати справжнього болотного гіпопотама, він погладшає так, що до своєї клітки навряд чи ввійде (або не вийде з неї, якщо годувати в клітці).
За будь-якого результату, Брюссельський зоопарк імені Чарльза Дарвіна не зможе найближчим часом показувати своїм відвідувачам величезного болотного гіпопотама.
Цю плутанину з гіпопотамами, звичайно, варто було б визнати просто курйозом, якби не фінасовий бік справи: тепер компанії доведеться виплатити зоопарку солідну компенсацію. Насправді ж потерпілими в цій історії стали рідкісні тварини, на яких люди замість того, щоб оберігати й захищати, вирішили побільше заробити.