Їм є чим пишатися

Напередодні 61-ї річниці визволення столиці від німецько-фашистських загарбників вийшов в світ VI том альманаху «Пам’ять серця». Це 575-сторінковий збірник спогадів, літературно-публіцистичних та ліричних творів учасників війни, ветеранів праці про безсмертні подвиги воїнів та про самовіддану працю людей в тилу і в повоєнні роки. У книзі є розділ «Ветерани – дітям, молодь – ветеранам», в якому йдеться про естафету поколінь. Не випадково серед 71 авторів, представлених в альманасі, 10 старшокласників київських шкіл.

60 років минуло відтоді, як гітлерівці були вигнані нашими воїнами з України. І воювали вони не за нагороди, а йшли назустріч кулям, рятуючи Вітчизну від фашистських поневолювачів, проявляючи непохитну мужність, хоробрість та нечуваний героїзм.

Багато довелося зазнати страждань та лихоліть солдатам на війні. Їм ще й донині сняться автоматні черги, надривний рев двигунів та брязкіт гусениць ворожих танків, розриви снарядів та мін, вибухи бомб, шалена круговерть літаків у повітряних боях, трасуючі кулі, вогонь ворожих зеніток. Тому й не дивно, що фронтовики у своїй творчості надають перевагу вистражденій ними воєнній тематиці. Їх розповіді-спогади з перших вуст є безцінним скарбом для поколінь, що не зазнали жахів війни. Фронтовики чесно воювали, тому, розповідаючи гірку правду про війну, вони не кривлять душею й тепер перед своєю совістю, перед полеглими однополчанами, перед своїми нащадками.

Під час війни фронтовики були зовсім молодими, тепер вони вельми похилого віку: серед 24 авторів тільки одному, «наймолодшому» – вже 79 років, а найстаршому – 91(!). Можна вважати, що залишилися лише довгожителі. Та з кожним роком таких людей стає все менше і менше. Тому вони поспішають передати головну заповідь нащадкам – наполегливо берегти Вітчизну та мир.

З публіцистичних творів фронтовиків можна прослідкувати хронологію воєнних подій з самого початку війни по Київській стратегічній оборонній операції (липень – вересень 1941 р.), коли після невпинних кровопролитних боїв з чисельно переважаючими силами ворога, нашим військам було віддано наказ залишити Київ. Зате з якою гордістю розповідають ветерани, як після нищівного розгрому фашистів в Сталінградській битві наші гвардійці гнали «фріців» назад – у Берлін, звідки вони почали свою злочинну діяльність – війну.

Презентація книги, що видрукувана за фінансового сприяння міської влади, відбулася у Палаці ветеранів. Видання створене зусиллями членів секції літераторів-ветеранів, що працює в міській ветеранській організації. Відповідальний за випуск – С.Григор’єв.

Ольга КОЗИРЄВА, ветеран війни та праці