Як почувається «Троєщина»?
Після сумнозвісних подій на Троєщинському ринку, коли там наприкінці робочого дня пролунав вибух, унаслідок якого загинула жінка (та вже пізніше було скоєно замах на життя заступника директора), робота потужного підприємства, яке за оподаткуванням порівнюють з металургійним комбінатом, опинилося під загрозою закриття. Без роботи могли залишитися близько п’яти тисяч людей, які працюють на «Троєщині». А якщо врахувати, що за кожним з них сім’я, то, зрозуміло, соціальна напруженість у столиці значно б зросла. Ситуацію, хоча й не так швидко, як хотілося б, спільними зусиллями керівництва міста та адміністрації ринку вдалося виправити. Люди не опинилися за ворітьми, а на вихідні, як це було і раніше, сюди курсує додатковий транспорт для відвідувачів.
– Ті кілька днів наш персонал працював по-справжньому в екстремальних умовах, – каже директор ринку «Троєщина» Сергій Матюха. – Самі розумієте, події викликали чималий резонанс, що, можливо, у деяких моментах ще й штучно підігрівався. З одного боку потрібно було швидко виконати приписи контролюючих органів, із другого – тисячі підприємців вимагали відновити роботу негайно. За сприяння міської влади ми швидко впоралися з негараздами й не залишили підприємців без роботи, а бюджет – без надходжень.
Виконуючи вимоги контролюючих органів, що стосувалися насамперед пожежної безпеки і безпеки відвідувачів, санітарних вимог, адміністрація ринку вдвічі збільшила кількість охоронців. Відтепер навіть у величезному натовпі неважко знайти людей у спеціальній уніформі, які пильно стежать за тим, що відбувається. Аби розширити пожежні проїзди, де в тому була потреба, побудували чи замінили торгові місця. Загалом замінено 157 палаток на так звані ролети – тепер продавець має змогу надійно їх зачинити, залишивши там свій товар. Зрозуміло, що такі умови торгівлі значно зручніші.
– Нам довелося підвищити орендну плату, але в підприємців відпала потреба сплачувати за послуги камери схову, – пояснює Сергій Матюха. – Окрім палаток, модернізовано близько сотні торгових місць іншого типу – підприємці називають їх кабінками. Це довгі ряди з металевим каркасом. Виконано приписи екослужб – реконструйовано систему водовідводу, поновлено договори на її обслуговування, облаштовано квітники, частково замінено урни, почали працювати денні прибиральниці. Під час спільної роботи з міською держадміністрацією ми порозумілися й в інших питаннях. Зокрема, чітко відпрацювали систему контролю за правилами торгівлі. Державні служби, що виявляють недоліки в роботі підприємців, готують подання до адміністрації ринку, а в разі неодноразових порушень договори оренди розриватимуться. На мою думку, це значно дисциплінує підприємців.
Нещодавно на базі ринку «Троєщина» було проведено семінар, присвячений саме реконструкції та модернізації таких підприємств на сучасні ринкові та торговельні комплекси. На цей форум прибули 150 директорів ринків столиці та керівництво профільних управлінь Київської міської державної адміністрації.
– Під час семінару його учасники мали змогу на власні очі переконатися в тому, що як ринковий комплекс «Троєщина» – цілком цивілізований торговельний заклад, – каже начальник Головного управління побутового обслуговування та ринків Київської міської державної адміністрації Василь Щербенко. – На сьогодні це підприємство, що сплачує найбільші податки серед ринків Києва. Тут працює найбільша кількість людей і тут – найкращі умови торгівлі. Варто зазначити, що середня заробітна плата працівників ринку найвища в столиці. Тобто адміністрація піклується не тільки про комерційні інтереси, а й про соціальні гарантії для працюючих. Те ж саме стосується й підприємців – вони об’єдналися в профспілку, з якою керівництво ринку активно співпрацює. Не можу оминути й цінової політики, яка значно впливає на популярність ринку серед киян. Враховуючи той факт, що кількість відвідувачів стабілізувалася на звичному рівні вже на третій чи четвертий день після відкриття, стає зрозумілим, що цінова політика досить врівноважена і збалансовує запити відвідувачів та пропозицію підприємців. Тому розвиток інфраструктури ринку «Троєщина» було рекомендовано всім як приклад.
Останнім часом на ринку переймаються забезпеченням харчуванням працівників. Адже одне з чотирьох кафе, розташованих на території, найімовірніше ліквідують через незадовільний санітарний стан. Адміністрація вже наступного року планує закупити кілька мобільних спеціально облаштованих кіосків вітчизняного виробництва, аби повністю позбавитися таких проблем.
– Звісно, модернізація та облаштування ринку могли б проходити й швидше, – веде далі Сергій Матюха. – Але всі передбачені роботи ведуться лише за рахунок прибутків ринку «Троєщина» без залучення коштів підприємців чи будь-яких інших інвестицій. Зрозуміло, що через це розвиток інфраструктури дещо затримується. Є й інші суто психологічні чинники, що змушують ставитися до будь-яких змін у роботі ринку дуже обережно. Нещодавно з об’єктивних причин скоротили робочий день лише на одну годину і вже поповзли чутки про повторне закриття. Тому всілякими методами намагаємося уникнути будь-якого напруження, адже в цьому не зацікавлені ні влада, ні підприємці чи адміністрація, ні, тим більше, відвідувачі. А вони завжди знаходять на ринку потрібне, незалежно від товщини гаманця.