«Уматурман» проти вампірів

У Києві презентували платівки найпопулярнішого гурту сезону «Уматурман». Це вони виконують пісню «Прасков’я», а також композицію у фільмі «Нічна варта». Серед інших значних успіхів у житті двох братів, Володимира та Сергія Крістовських, – виступ перед самим Квентіном Тарантіно!

Брати займалися музикою з дитинства. Але гурт вирішили створити лише влітку минулого року. Записали за одну ніч  п’ятнадцять композицій і відіслали до Москви.
«Платівка «В місті N» – свідомо розважальна, у нас є музика значно серйозніша, – розповідають Володимир та Сергій, – «N» – це символ будь-якого провінційного міста. Саме такі міста – джерело талантів і основні «постачальники» майбутніх зірок шоу-бізнесу».

До того, як стати зірками, обидва брати встигли перебрати безліч професій. Скажімо, Володимир, якому нині 28 років, закінчив ПТУ за фахом електромонтер, потім навчався на перукаря, був двірником, водієм, продавав шоколад та лимонад, працював нічним санітаром у морзі. Рік Крістовський-молодший навчався у музичному училищі, куди взяли його тому, що була нестача тромбоністів. «Я навіть захотів стати найкращим у світі тромбоністом. Та й взагалі, скільки себе пам’ятаю,  бажав усього й одразу, – каже Володимир, – найбільша ж моя мрія: купити будинок та автомобіль батькам, адже вони все життя працювали, аби нагодувати нас, трьох дітей». 33-річний Сергій працював вантажником на заводі шампанських вин, нянею в дитячому садку, токарем, поштарем, діджеєм.

«Одного дня рутинна робота нам набридла так, що ми вирішили займатися лише музикою, – пригадують брати, – це було непросте рішення, майже божевільне як на той час».

Уперше гурт «Уматурман» виступив на концерті Земфіри менше, як рік тому. У Володимира саме був день народження, і друзі влаштували так, аби брати Крістовські заспівали разом із Земфірою пісню «Прасков’я». «Було страшно, але я радий, що ми тоді не відмовилися, – зізнається Сергій, – приємно, що Земфіра звернула увагу на нашу музику. Крім того, ми були здивовані цим знайомством: думали, що вона надзвичайно гордовита, а виявилося – нормальна дівчина, без зайвого пафосу».

Улітку, на московському кінофестивалі, «Уматурман» мала ще більший успіх – виступ перед Квентіном Тарантіно! «Виходити на сцену перед відомими талановитими людьми – все одно, що витримати відповідальний екзамен, – каже Володимир, – у мене серце колотилося, коли ми виступали перед Тарантіно». Виконувала «Уматурман» однойменну пісню, на екрані ж показував її синхронний переклад. Тарантіно дуже сміявся, коли читав його. Музиканти ж скористалися нагодою і передали через режисера посилку Умі Турман: із записами групи, перекладом однойменної пісні тощо.

Гурт на честь Уми Турман музиканти назвали тому, що це улюблена акторка.  «Усе, про що я мрію, рано чи пізно збувається, тож упевнений, що незабаром  познайомлюсь з Умою», – каже Крістовський-молодший.

Він, до речі, пише більшість пісень для групи: «Особливо гарно виходить, коли поганий настрій, почуваєшся жахливо, здається, жити далі неможливо... Буває, що  закоханість надихає на творчість. Я часто закохуюсь, але в більшості випадків ми розходимося. Крім того, раніше я був негарний, без бороди. І особисте життя в мене не складалося: або я закохувався у дівчину, і вона була зайнята, або я ними не захоплювався... Іноді можу закохатися в кількох жінок одразу. Коли ж бачу гарну дівчину, не можу пройти осторонь. Я не бабій, але жінок дуже люблю: вони чудові, вродливі й такі різні».

Сергій зізнається, що знайомиться з жінками лише на концертах: «Наприклад, одного разу дівчина хотіла познайомитися зі мною, коли я співав. Співаю, а вона мене на танець запрошує!.. Так ми і не познайомилися».

Популярним гурт став після того, як прозвучала їхня композиція в стрічці «Нічна варта». За задумом режисера, після незвичного та динамічного видовища фінальна пісня мала змінити настрій глядачів, шокувати їх. Частину тексту написав Сергій Лук’яненко, іншу частину та музику – «Уматурман». Братам Крістовським, до речі, фільм не сподобався.  «Я трохи розуміюся на цій тематиці: різні релігії, конфесії, теорії, – розповідає Сергій, – бувають, звісно, і духи, і НЛО, і невидимі світи, але треба дуже обережно ставитися до ідей людей, які розмірковують про речі, у яких вони нічого не розуміють. Адже ніхто зі смертних не може зазирнути ТУДИ… Дуже погано, що подібні ідеї культивуються в масах. Та й незрозуміло, як люди на усіх цих «вампірів» можуть «клювати».