Від зволоження врятує... буряк
Настала пора робити заготівлю на зиму. При цьому потрібно дотримуватися певних правил, інакше впродовж місяця чи двох можна втратити все, що надіялися зберегти до весни.
Пам’ятайте, що зберігання городини триває досить довго, іноді – довше, ніж вирощування. Всі овочеві, та й плодові культури, належать до так званих гетеротрофів. У період росту активно нагромаджують поживні речовини, а під час зберігання – витрачають. Вони продовжують жити: дихають, випаровують вологу, дворічники готуються до вегетації в наступному році тощо. Основне завдання під час їх зберігання – створити такі умови, щоб втрати поживних речовин були мінімальними. Отже, поговоримо про те, як зберегти картоплю.
Закладаючи крохмалисту на зберігання, пам’ятайте, що різні її сорти зберігаються неоднаково, бо у них різний період спокою. У пізніх сортів він триваліший, у ранніх – коротший. На період спокою також впливає і термін висаджування картоплі. Так, картопля, посаджена влітку, довше зберігатиметься, рідше хворітиме та втратить менше поживних речовин порівняно з тим же сортом, посадженим навесні. Крім того, відомо, що холодне літо продовжує період спокою, а висока вологість повітря під час вирощування та зберігання, навпаки, скорочує.
Найчастіше втрати поживних речовин зумовлюються втратою води в процесі дихання та проростанням бульб. Отже, необхідно створити такі умови, щоб картопля не проростала, не гнила, не втрачала органічні речовини та смакові якості. Оскільки бульби містять велику кількість води, найкраще їх зберігати за відносної вологості повітря 90-95%. Температура у сховищі у перші два-три тижні («лікувальний період») має бути доволі високою – +12-18оС. Річ у тім, що саме така температура сприяє найкращому заживленню механічних пошкоджень. Відсортовуючи бульби для зберігання, пам’ятайте, що рани мають бути не глибшими 4-6 мм. Пояснюється це активністю камбію бульби як видозміненого стебла, який розміщений саме на такій глибині. Якщо пошкодження проникають у серцевину, то такі бульби краще використати одразу. За оптимальних умов рани зарубцьовуються за 6-8 днів. До кінця лікувального періоду температуру повітря знижують спочатку до +10оС, потім поступово – до +1– 5оС. За такої температури картоплю зберігають взимку, бо саме за таких умов спостерігається найнижча інтенсивність її дихання, а тому й найнижчі втрати поживних речовин.
Відсортовані, здорові бульби найчастіше зберігають у погребах чи підвалах, у ящиках чи насипом. Відстань між долівкою, стінами та бульбами має становити не менше як 10-14 см, а до стелі – 50 см. Це забезпечить кращий повітрообмін і запобігатиме переохолодженню картоплі. Якщо зберігаєте картоплю насипом, то висота його не має перевищувати 150 см.
Часто під час зберігання картоплі в погребах на верхньому шарі з’являється волога. Це відбувається внаслідок значного перепаду температури всередині насипу та над ним. Допускати такого не варто, адже бульби масово вражатимуться хворобами й загниватимуть. Запобігти такому явищу можна, «обпудривши» верхні шари крейдою чи вкривши його соломою. Однак не використовуйте для цього стару солому, оскільки вона може бути джерелом інфекції. Від небажаного зволоження врятують також і столові буряки, які вкладають зверху на картоплю.
Якщо у вас є можливість, то найкраще зберігати картоплю у невеликих ящиках. Їх потрібно вкладати так, щоб між картоплею та дном верхнього ящика була відстань не менше ніж 6-7 см.
Однак, навіть якщо ви добре відсортували бульби та створили сприятливі умови для її зберігання, це ще не убезпечить від хвороб. Про найпоширеніші хвороби картоплі, які можуть з’явитися в процесі її зберігання та про те, як з ними боротися, ми розповімо в наступних номерах «Вечірки».