Від Салія перепало всім потроху

Чи не найбурхливіші передвиборні пристрасті вирують саме в столиці. За кілька днів до виборів прес-конференції скликають усі, кому не ліньки. Свої п’ять копійок вирішив вставити і голова Всеукраїнського об’єднання «Вибір» Іван Салій. На його думку, виборчі технології набули брудного забарвлення, а столиця стала дзеркалом цієї передвиборної драми.

Дісталося від пана Салія усім. Леоніда Кучму він критикував за пасивність, Леоніда Кравчука – за активність. В агітації на користь провладного кандидата. Напав політик і на технічних кандидатів, ще й закликав їх «не маячити, зняти свої кандидатури». Але чомусь найбільше прискіпувався до Київського міського голови Олександра Омельченка. Проте було важко розуміти логіку Івана Салія. Спершу він обурювався, що Олександр Олександрович балотується в президенти. А потім похвалив діяльність мера. І зауважив, що висунення пана Омельченка кандидатом – дуже правильний крок. Цим пан Салій остаточно збив усіх з пантелику.

Цікаво, що свою політичну позицію голова об’єднання «Вибір» оприлюднив якось невиразно – так і не сказавши, кого ж він підтримує.

Зате пан Іван налякав усіх страшними наслідками президентських виборів. Станеться трагедія, якщо новообраного главу держави не сприймуть люди. І Україна начебто розвалиться. А щоб цього не сталося, Київ мусить консолідувати державу. Бо столиця «стоїть на двох берегах України і на Чорному морі». І що він мав на увазі? Адже з Києва до Чорного моря – понад 500 кілометрів.

Насамкінець політик запропонував Леонідові Кучмі, Леонідові Кравчуку, керівництву Верховної Ради, кандидатам Олександрові Омельченку, Анатолію Кінаху та Сергію Комісаренку об’єднатися і створити якусь міжрегіональну асамблею згоди, аби сприяти гідному проходженню виборів.

Згідно з законом заборонено оприлюднювати рейтинги кандидатів за два тижні до виборів. Але на прес-конференції чомусь роздавали результати опитування «Електоральні настрої киян напередодні виборів президента України». Такі роздруковки – пряме порушення виборчого законодавства. Либонь, забув про це пан Іван?