Птах із подвійною репутацією
Сорока, як і багато птахів з різнобарвним оперенням, користується у фольклорній традиції подвійною репутацією. Іноді її вважають дружнім людині птахом, що пророкує удачу і попереджає про небезпеку, але набагато частіше – істотою лиховісною.
За однією легендою чорно-біле оперення дісталося сороці за те, що вона, на відміну від інших птахів, не сповна віддалася горю під час Розп’яття. Інша історія розповідає, що сорока відмовилася ввійти з Ноєм до його ковчега, залишилася і зловтішно верещала над світом, що гине.
Широко відоме сільське вірування про те, що сороку можна змусити залишити своє гніздо, якщо на стовбурі дерева, де воно розташоване, вирізати хрест, а відвернути нещастя, що пророкується вже самою зустріччю з сорокою, можна, перехрестившись чи накресливши хрест на землі.
У Великій Британії сорока успадкувала й частину фольклорної традиції, що стосувалася ворона, який там зараз зустрічається дуже рідко. У деяких країнах Європи вбити сороку – погана прикмета. На заході Франції її навіть по особливому вшановують, прив’язуючи до верхніх гілок вереску або лавру, тому що птаха своїм стрекотінням попереджає про наближення ворогів.
У Швеції вважають, що у сорок перевтілюються відьми, збираючись у своїх темних справах, тому ніколи не можна бути впевненим, хто перед вами – птах, чи нечиста сила.
У Шотландії сорока – птах диявола – у неї під язиком крапля його крові. Там, а також на півночі Англії вважається недобрим знаком побачити сороку, що летить хвостом до сонця. Якщо таке трапляється, людина хапає, що трапиться під руку, й кидає їй навздогін, приказуючи: «Нещастя птаху, що летить від сонця».
Якщо одна сорока наполегливо тріскоче над чиїмсь будинком, це вважається передвісником смерті когось із домочадців. Літаючи в людини над головою, птаха, кажуть, теж пророкує їй швидку смерть. Зустріч із сороками в дорозі, вважалося в Росії, завжди щось принесе, але гарне чи погане – залежить від їхньої кількості: одна – до горя, дві – до везіння, три – до весілля, чотири – до народин, п’ять – рай, шість – пекло, сім – чортові душу продати. Варіантів таких побутує в наших північних сусідів безліч, але перші дві прикмети – однакові всюди.
Зустріти одну сороку сприймається як погана прикмета й понині, і люди нерідко, аби відвернути невдачу, поклоняться їй, сплюнуть у її бік чи схрестять пальці, або розглянуться в усібіч у надії побачити самотню ворону, бо за прикметою – два зла взаємно знищуються. У Стаффордширі було прийнято зняти капелюх, плюнути вбік птаха й сказати: «Диявол, диявол, відрікаюся від тебе!» У Йоркширі схрещували великі пальці і приказували услід стрекотусі: «Мій хрест сороці, її хрест мені. Нещастя сороці, щастя мені».
Побачити ж двох сорок разом практично в усіх народів означає удачу. При цьому деякі вважають за необхідне поклонитися птахам, а інші – плюнути їм услід, бо інакше добра прикмета не збудеться.
Селяни іноді тримали в себе сорок, аби ті своїм гамором попереджували про появу на обійсті чужинця: людини чи тварини. У деяких сільських районах і понині говорять, якщо сороки постійно всідаються на даху якої-небудь будівлі, значить вона зведена надійно. Якщо ж птахи сидять на дереві, то його не вирве з корінням навіть найсильніший буревій.
Коли в моді були півнячі бої, яйця домаш-нього птаха часто підкладали під сороку, тому що вважали: півник успадкує сміливість своєї мачухи й битиметься краще за інших.