Добровільні в’язні власних помешкань

Будівельний бум у Києві породжує все більше суперечок і проблем. Одна з них – недотримання будівельниками екологічних норм, встановлених для житлових будинків. Передусім це стосується багатоповерхівок, які зводять поміж нижчими від них, наприклад, «хрущовками». Часто такі велетні-сусіди не тільки затуляють собою сонячне проміння, яке протягом доби не заглядає у вікна старих будинків, а й взагалі ускладнюють старожилам пересування дворами.

Стіни під вікнами, гаражі – під школами

Проблемні сусіди «виростають» здебільшого в центральних районах столиці, де земля має особливий попит. Згідно з будівельними проектами, кожен так званий «елітний» дім тепер оснащений сучасною інфраструктурою: неподалік одразу ж будують гаражі, продуктові магазини, фітнес-центри і т.ін. Проте, часто землі не вистачає навіть для гаражів, які за останнім рішенням Головархітектури, обов’язково мають зводити поруч із кожною новобудовою. Рішення цілком логічне й цивілізоване, адже тримати своє авто біля під’їзду – здорове бажання кожного власника автомобіля. Однак часто гаражі «опускають» під землю в небезпечних місцях, під нестійкими малоповерховими будівлями: школами, садочками. З однієї проблеми відразу ж випливає інша: машини забруднюють повітря в дворах і створюють небезпеку для пішоходів. Жителі вздовж вулиць Садової, Шовковичної часто скаржаться, що в їхніх дворах влаштовують автостоянки працівники фірм, розташованих поряд. Взимку люди потерпають ще більше, тому що протягом дня власники ще й прогрівають свої авто, аби до вечора мотори не замерзли. Від цього двори часто перетворюються на коптильні, а вікна будинків за тиждень стають «тонованими».

Хай завжди буде сонце!

Недавно до редакції «Вечірки» звернулися жителі проспекту Бажана, що в Дарницькому районі. Вони обурювалися через те, що перед їхніми вікнами звели дев’ятиповерхівку, яка затулила собою сонячне світло. Коли власники купували житло, їм обіцяли, що навпроти буде двоповерхова будівля. Люди запитують: чи є якісь норми щодо освітлення помешкань і куди звертатися, коли ці норми порушені? «Якщо це одно-трикімнатна квартира, то принаймні в одній кімнаті сонячна пляма (інсаляція) має бути присутня не менше ніж 2-2,5 години на добу, – коментує Інна Кіреєва, завідувачка лабораторії гігієни планування населених місць Інституту гігієни та медичної екології О.Марзієва. – Якщо квартира має чотири і більше кімнат, то сонце має заглядати у дві кімнати протягом цього ж часу. У разі порушення норм, мешканці будинку мають право звертатися в місцеву санепідемстанцію».

Чому ж так важливо мати у своїх помешканнях хоч трохи сонця, адже сучасні косметологи вже давно запевняють, що ультрафіолет шкідливий для людської шкіри? А, може, у темніших помешканнях ми довше залишимося молодими? На жаль, ні. Мешканці темних квартир ризикують не тільки одночасно зістарітися разом зі своїми сусідами із сонячних помешкань, а й втратити психічну рівновагу і захворіти на фенгофобію – страх перед сонячним світлом. Болячку, якою часто хворіли герої пригодницьких романів: в’язні замків і фортець, що довгі роки не бачили Божого світу. «Наші вікна хоч і мало пропускають ультрафіолету, але якраз стільки, що вистачає, аби на стінах не росли «грибки», – вважає Інна Кіреєва. – Але популярні зараз пластикові вікна, особливо з подвійними і потрійними шибами, пропускають сонця ще менше. Як і свіжого повітря».
Цікаво тільки, чому про норми згадують лише після їхнього порушення, а не до початку будівництва? «На жаль, найчастіше до нас звертаються у процесі будівництва, або й по його завершенні, – каже пані Інна. – А нерідко навіть за умов визнання порушень усіх санітарних норм і правил будівництво не припиняють».

Де є металопластик, там має бути й кондиціонер

Шумозахисні, енергозберігаючі вікна, на думку завідувача лабораторії гігієни шуму житлових та громадських споруд професора Володимира Акіменка, призводять до герметизації приміщення, накопичення продуктів згоряння газу, вологи, випарів будівельних матеріалів і меблів. З часом у квартирі можуть завестися пилові кліщі й інші мікроорганізми, які люблять темряву і вологу. Тому власник помешкання, який встановлює собі металопластикові вікна, має подумати і про купівлю кондиціонера. До речі, повітрообмін у квартирі залежить не тільки від провітрювань, а й від руху повітря ззовні, інтенсивності й напрямків вітру за вікном. Однак саме між висотними будинками повітряний простір найбільш загерметизований, ущільнений. Вітри тут хоч і гудуть, як живі, проте часто кружляють на місці, не знаходячи собі виходів і здіймаючи пил. До того ж, якщо поряд з висотними будинками, у яких мешканці користуються електроплитами, є будинки з газовими, то випари газу ще більше ущільнюються між високими стінами.

Звичайно, відмовитися від висотного будівництва столиця ніколи не зможе, адже її населення постійно зростає. Проте, як вважає Олександр Авдієнко, начальник Управління архітектурно-конструкторських та інженерних систем будівель і споруд житла цивільного призначення Держкомітету України з будівництва та архітектури, висотки мають використовувати фірми та організації, а для проживання людей придатні щонайбільше п’ятиповерхові будинки. Однак будівельна політика Києва, за словами пана Олександра, не завжди залежить від вказівок Державного комітету, тому що Київ користується Законом «Про столицю» і може самостійно її коригувати. Що ж до гаражів, які зводять у небезпечних зонах, то Інна Кіреєва, наприклад, переконана, що їх слід будувати на околиці міста або десь на вільних ділянках землі. Теж, здається, утопічне переконання, бо який сенс користуватися машиною, якщо за нею треба їхати в інший район?