Останні кочівники Європи
Зверхнє ставлення до національних меншин – лакмусовий папірець живучості помилкових тверджень деяких філософів про історичні і не історичні народи, які слугували логічною основою для появи расистських теорій. Якщо апріорі вважати одні народи історично недолугими, не спроможними на своє гідне місце серед інших лише тому, що вони чимось відрізняються від них, то це неминуче призведе до трагічних наслідків, бо усі вони спроможні гідно репрезентувати свою культуру і мову. І доводять це постійно.
Казочки для дорослих
Рома як останні кочівники Європи ніколи не стояли за щастям на перехрестях історії з простягнутою рукою. Вони шукали його в інших землях. Чи варто це ставити їм у провину? Чи не такою є зараз доля і багатьох мільйонів українців! Їх теж за кордоном принизливо називають циганами. Це прізвисько їжачком причаїлося в головах багатьох людей, отруюючи їхню свідомість. Чи не є великим гріхом ставити тавро на народ?
Свята правда: не існує жодного слова на мові романі, яке співвідносилося б зі словом «циган». Відомий англійський дослідник, автор багатьох книг і публікацій сер Ангус Фрезер доводить: «Усі визначення, які пов’язані зі словом «циган», – семантична проблема явно не ромського походження. Та слово це само по собі – назва (радше, одна з багатьох назв), яку дали їм інші». Парадокс? Зовсім – ні. Голландська дослідниця Жан Кемерс простежила описи «циган» у 400 оповіданнях і казках для дітей, які друкувалися у 1810–1980 роках. Були серед них і перекази з англійської, французької та німецької мов, і, що характерно, в усіх – письменники навмисне негативно змальовували представників цієї національності.
На жаль, сьогодні цим «грішать» журналісти окремих українських періодичних видань, коли подають матеріали із заголовками на кшталт «Циганське обличчя українського наркобізнесу» тощо. Навіть якщо там про ромів подається лише загальна інформація і кількома рядками, тінь підозри все одно кинуто...
Офіційна статистика знає не все
– Нещодавно я повернувся зі Страсбурга, з семінару, який проводили Рада Європи і громадська організація «Міжнародний Центр тренінгів і досліджень INTRAC», – розповідає президент Всеукраїнської спілки громадських організацій «Конгрес Ромен України», член робочої групи Ради Європи з вирішення проблем рома, Ради громадських організацій національних меншин при Президенті України Петро Григоріченко. – На ньому вирішувалося питання методології і моніторингу оцінки національних програм і стратегій для рома. Захід був доволі представницький, у його роботі взяли участь понад 20 країн світу. На жаль, на адресу України прозвучала критика, бо саме в нашій державі преса відіграє негативну роль у дискримінації народу рома.
За офіційною статистикою в Україні проживає 47,6 тисячі ромів, а за твердженнями лідерів громад – понад 400 тисяч.
Згідно з останніми дослідженнями, більшість ромів знаходиться за межею бідності, третина з них часом зовсім не має чого їсти, мерзне через відсутність зимового одягу. Вони нерідко мешкають у бараках, землянках, напівзруйнованих приміщеннях без електроенергії та водопроводу. 30-40 відсотків цього населення хворіє на туберкульоз та інші тяжкі хвороби. Оголивши цю неестетичну правду, треба визнати, що чиновники про неї, звичайно, знають, але в табори не навідуються – бояться чимось заразитися чи піддатися «навіюванню». А роми по-доброму, наївно й досі сподіваються на краще життя, хоча їхню культуру та звичаї не сприймає суспільство. Вони стійко продовжують зберігати свою оригінальність, не піддаючись тиску асиміляції.
Кодова назва «Мряка і туман»
...Прийшли вони у наші краї шість-сім віків тому. Згідно з лінгвістичними дослідженнями, прабатьківщиною рома була Індія. Може, через поразку у війні чи з якихось інших причин вони залишили цю країну, подібно до біблійного народу Ізраїлю, який вийшов із Єгипту, щоб дістатись землі обітованої. Великий похід тривав близько тисячі років.
Одне з тверджень, яке зараз підтримують і самі роми, – старовинні індоромеї входили до касти професійних музикантів та співаків. Ще одна постійна асоціація з цим народом – їхнє вміння обробляти метал (ковальство, зброярство), інша – ветеринарство та торгівля кіньми, і, звичайно ж, найвідоміша – магічні здібності та пророкування.
Подорожуючи світом, роми контактували з різними народами і скрізь залишали незмінний образ таємничого кочівника.
У роки Другої світової війни ромів безжально і масово знищували разом з євреями. На них «полювали» зондеркоманди, частини СС, польова жандармерія, гестапо на підставі секретного наказу рейхсфюрера СС і начальника німецької поліції Гімлера під кодовою назвою «Мряка і туман». Жертвами нацистських переслідувань стали близько трьох мільйонів рома. По всій Європі розкидані могили ромів. Їх тисячі – великих і малих. У братській на Волині поховано 4000 осіб, під Сімферополем – 800, під Козельцем – ще кілька тисяч, під Артемівськом – 3000 осіб. Етнос рома в Україні було піддано тоталітарному знищенню: першими в Бабиному Яру розстрілювали саме їх, а потім представників інших народів.
Нині в країні 3,5 тисячі ромів вважаються жертвами геноциду. Як їм живеться? Більшість – тяжко хворіє і потерпає через матеріальну скруту. Тому так гостро і боляче відреагували постраждалі від рук нацистів рома, яких з незрозумілих причин позбавили участі у проекті Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні з надання гуманітарної допомоги. За підтримкою та шукаючи правди сивочолі ветерани прийшли у Конгрес до Петра Григоріченка. Аби терміново зарадити справі, він запросив на зустріч з людьми керівника представництва МОМу в Україні Джефрі Лабовица, який, дізнавшись про усе, пообіцяв поінформувати про ситуацію Секретаріат у Женеві і, по можливості, допомогти.
З надією, що крига скресне
Хоча формально роми так само рівноправні громадяни України як і всі, живеться їм значно важче.
Що казати, коли отримати паспорт для них, – це також проблема. Чому так стається? Після народження дитини батьки не поспішають оформляти свідоцтво про народження. За свідченням правоохоронців, молоді роми, яким виповнилося 16 років, як правило, не ідуть отримувати паспорти, тому що це і витрати, і необхідність оформлення довідок. Які не так просто «вибігати». У результаті, саме відсутність документів – основна причина конфліктів між ромами та представниками влади.
Другий рік діє «Конгрес Ромен України», офіс якого знаходиться в невеличкій кімнатці старого будинку, що на вулиці Малій Житомирській. Тут завжди людно, а єдина телефонна лінія постійно «гаряча». Лідерам ром-ських громад, аби вирішити нагальні питання, доводиться стукати не в одні двері. Зате радості нема меж, коли вдається владнати справу. Петро Григоренко з смт. Гребінки Київської області із захопленням розповідає, що незабаром у селищі таки відкриється недільна школа для дітей різних вікових категорій: «Хлопчакам та дівчаткам у ній обов’язково сподобається. А як же інакше! Школу обладнаємо по-сучасному, працюватимуть у ній досвідчені вчителі. Учнів не лише годуватимемо безплатно, а й одягнемо у шкільну форму. Діти рома теж мають учитися».
Становище в Україні з грамотністю просто катастрофічне: більшість дорослого населення як у сільській місцевості, так і в містах не вміє ні читати, ні писати, ні рахувати або ж роблять це з певними труднощами. Всього 2 відсотки ромського населення мають вищу освіту, 6 – повну загальносередню або професійно-технічну, 10 відсотків – базову.
Отже факти оприлюднено. Є надія, що і крига скресне – з’являться відповідні державні програми. Завітавши до «Конгресу Ромен України» і поспілкувавшись з представниками цього незламного, красивого, гордого народу, відчула його незбагненне прагнення знайти у незалежній Україні свою Батьківщину, яку вони шукали тисячу років, і назвати її своєю, рідною.