Чи потрібні нам такі жеки?

Чого бажає кожен киянин, прийшовши додому з роботи? Щоб на підходах до будинку було чисто, щоб не страшно було заходити до під’їзду, а в квартирі – тепло, гаряча і холодна вода… Якщо із цим усе гаразд, то ми навіть не замислюємося, хто за це відповідає.

А от коли прорвало трубу, забивалася каналізація, починає протікати дах тощо – згадуємо: невістка, тобто жек недопрацьовує! Наша газета вже не раз писала про негаразди у житлово-комунальному господарстві. Та й столична влада не залишає поза увагою це гаряче питання. Тож і прийнято було рішення про реформу у цій галузі. Зокрема постало питання про майбутнє жеків. Річ у тім, що переважну більшість квартир приватизовано, тож комунальники, можна сказати, полегшено зітхнули. Мовляв, яке нам діло до приватної власності? Але Житловий кодекс – досі радянського «розливу»: там обов’язки обслуговувати наші помешкання покладено саме на жеки.

Чи є вихід із глухого кута? Розробники житлово-комунальної реформи запропонували перекласти функції цих житлово-експлуатаційних контор на власників будинків, об’єднаних у так звані кондомініуми. Саме їм підуть відрахування з квартплати, за які співвласники утримуватимуть у належному стані будинки з усіма інженерними мережами, налагодять вивезення сміття, благоустрій прибудинкових територій тощо.

У Києві вже навіть з’явилися приватні жеки. Біда лише, що й вони працюють не ідеально. Нещодавно на розширеній колегії КМДА наводився приклад створення у ВАТ «Радар» дочірнього підприємства «Наш дім», яке обслуговує 19 житлових будинків. Так обслуговує, що мешканці тих будинків постійно скаржаться на умови проживання та комунальний «сервіс». До речі, подібні «господарі» довели у місті 162 будинки до такого стану, що жити в них уже неможливо.

Тож який висновок можна зробити? Зрозуміло одне: жеки у сьогоднішньому вигляді не здатні утримувати житловий фонд у належному стані. Кондомініуми також ще не навчилися цього робити. Проблема – на часі. І тому програму реформування житлово-комунального господарства необхідно втілювати у життя якомога швидше. Без жеків, але із власниками житла.