Де витає дух козацький

Центру народознавства «Козак Мамай», що в парку «Відрадний», 14 років. Проте справжнє будівництво тут розпочалося лише 2000 року. За цей час зведено близько 100 споруд, характерних для козацької доби XVII століття.

– Погляньте уважно на церкву Покрови Пресвятої Богородиці, – говорить  директор Центру Костянтин Олійник. – Ми відтворили будову, подібну до тієї, що за часів Богдана Хмельницького функціонувала на Запорозькій Січі, на Микитиному Розі. А хрести на ній – справжні богородичні, характерні для центральної частини України.

Відрадненська козацька церква – єдина в Києві,  розташована на одній широті (схід-захід) з Успенським собором Києво-Печерської лаври. Покрова Пресвятої Богородиці тут відзначається вдруге. Торік на великій раді українського козацтва обирали гетьмана. У нинішній День українського козацтва та Покрови Святої Богородиці до слободи разом із дітьми з навколишніх шкіл завітали їхні вчителі, друзі, представники Солом’янської райдержадміністрації, депутати району.

Біля козацького храму гостей вітав народний ансамбль Київського метрополітену «Червона калина».

Найкращі учні солом’янських шкіл разом із заступником голови Солом’янської райдержадміністрації Сергієм Бехом, директором Центру Костянтином Олійником та депутатами посадили червону калину – символ невмирущості нашої України.

– А продовжилося свято на нижньому майданчику козацької слободи. Смакуючи основною стравою українських чубатих лицарів – козацьким кулішем, – присутні із задоволенням спостерігали за дійством на імпровізованій сцені, насолоджуючись чарівними голосами співака Андрія Золотилова, юних представниць студії естрадного вокалу під керівництвом Вікторії Скаржинської та ін. Запам’яталися глядачам і танці у виконанні дитячих колективів «Вітерець», «Любавушка».

А яке козацьке свято без бойового гопака? Високу майстерність володіння зброєю і бойовими прийомами продемонстрували юні вихованці однойменної школи. Учасники ж історичного клубу «Русь споконвічна» розіграли кілька сцен з часів хижацьких нападів ногайців на Україну.

– Такі заходи, зауважив головний козарлюга Центру Костянтин Олійник, – своєрідне євшан-зілля, аби якомога більше українців поросили ноги в спориші й нарешті пригадали славну історію своїх предків, відроджуючи таким чином свою національну гідність.

Розбудова ж «Козака Мамая» триває. У най-ближчих планах – встановлення 36 камінних хрестів, що символізуватимуть кількість куренів, розташованих колись на Запорозькій Січі.