Програма заходів до Дня Києва виявилась такою насиченою, що осторонь свята, здається, не могло залишитись жодного мешканця столиці. Атмосфера небуденності зафарбовувала своїми барвами всіх: і торговців пивом, які цими днями почувалися мало не головними персонажами, і жебраків, що справедливо вимагали святкової милостині, і тих, хто принципово не рухався в напрямку центральних площ, щоб насолодитися безлюдністю околиць.Свято творило саме усвідомлення свята. Воно прочитувалося на обличчях...