В «Океану Ельзи» – нова «Дівчина»

У київському Будинку кіно відбулася безпрецедентна подія – протягом години було створено ремікс на композицію групи «Океан Ельзи» «Дівчина». Неординарність цього музичного експерименту полягає в тому, що присутні (переважно – журналісти) безпосередньо долучилися до творчого процесу. Крім того, година – рекордно короткий час для створення реміксу.

Загалом на сам процес витрачається 6-8 годин, а на «виношування» ідеї можуть знадобитися місяці. Причина ж створення реміксів у світовому шоу-бізнесі (а тепер – і в Україні) – комерційний інтерес. Артисти зі своїм оригінальним матеріалом охоплюють певну аудиторію. Якщо ж виникає успішна альтернативна версія тієї ж пісні артиста, його аудиторія відповідно розширюється, зростає популярність музиканта.

Композиція «Дівчина» з альбому «Суперсиметрія» – справжній хіт. Вона перемогла,  за оцінками слухачів, на офіційній веб-сторінці музикантів. Над створенням реміксу працювали  Сергій Товстолузький (ведучий) та Віталій Телезін (консультант). Сергій – ідеолог та продюсер «океанівських» альбомів «Модель» та «Суперсиметрія». Він брав безпосередню участь у створенні реміксу на пісню «Друг», а наприкінці квітня здійснив аудіозапис київського концерту «Океану Ельзи» з акустичною програмою «Тихий Океан».

«Завжди цікаво працювати над матеріалом «Океану Ельзи» – група відкрита до експериментів, і зазвичай здобутки цих артистів стають новим мірилом успіху в українській популярній музиці, – коментує пан Товстолузький, – запорукою тому є наша співпраця протягом останніх п’яти років – як у студійній діяльності, так і в концертній. Ця акція має на меті створити неочікуваний музичний продукт – завдяки інтерактивності у роботі».

Для  людей, далеких від реміксотворення (а таких – більшість), несподіванкою став фокус із спотворенням голосу Святослава Вакарчука. Його лише натиском кількох кнопок можна прискорити чи сповільнити, вирізати лише певний уривок з пісні та слухати його безкінечно.

Щоправда, швидко розумієш, що процес створення музики – ще й клопітка технологічна робота,  не така приваблива, як прослуховування фінального результату.

Головне ж у реміксі – темп, який було взято з оригінальної «Дівчини» та значно прискорено. Щоб створити ремікс, достатньо мати лише вокальний трек та інколи – найбільш «яскраві» фішки композиції (гітарна партія, програш на якомусь із інструментів). Цього достатньо, аби надати реміксу зовсім іншої від оригіналу композиції естетики.

Під час київського експерименту момент імпровізації полягав у тому, що гості грали на бас-гітарі, баяні, акордеоні, гармоніці, перкусіях. Ці «шедеври» було записано та використано в процесі роботи. Нову версію «Дівчини» незабаром можна буде почути на радіостанціях.