Група «П’ятниця», чий миттєвий успіх став справжнім тріумфом, зазвичай, рідко йде на інтерв’ю. Перед виступом на «Чайці» Андрій Сан та Сергій Бабкін вирішили порушити правило.
– Зазвичай з різних причин ми не ведемо бесід з журналістами. А головне, дуже хочеться залишатися звичайною людиною і спокійно ходити по вулиці. Гадаю, треба бути цікавим насамперед своєю творчістю, а так звана «зірковість» призводить до протилежного – публіка роздивляється твою зовнішність, цікавиться подробицями особистого життя.
– Тож ваше «мовчання» – то не є крок для розкрутки?
– Чомусь у шоу-бізнесі все, що робиш, розцінюють як продуманий «крок». Як, у принципі, і поведінка на сцені: злякався – значить, так і потрібно. Це зручно!
– Для вас дуже важлива реакція публіки на ваших концертних виступах?
– Важливий сам момент виступу, бачити очі людей, а що відбувається опісля – вже не хвилює. Головне – не бути максимально простим у спілкуванні зі слухачами.
– Чи не боїтеся, що таким чином втрачаєте індивідуальність?
– Не вважаємо за потрібне уявляти себе кимось. Це – несвобода. Якщо ти так думаєш, значить, ти маєш бути схожим на цей образ, грати за притаманними саме йому правилами. Мені це не подобається, тому я й повторюю: я – ніхто.
– Вас не пригнічує, що працюєте удвох?
– Ми знайомі упродовж дев’яти років, тож звикли до дивацтв одне одного. Пісні пишемо, імпровізуючи під гітару. Я співаю, Сергій підігрує... Зазвичай через 2-3 хвилини щось народжується. Іноді ми цей творчий продукт викидаємо, але частіше – залишаємо. Загалом, нам легко працювати разом, адже ми друзі.
– Хто з українських музикантів вам подобається і має шанси стати відомим?
– Зауважу, що подобаються нам ті команди, які навряд чи стануть популярними. Наприклад, «Квадраджесіма», «Димна суміш». Ці хлопці грають високоякісну музику, але – не для України. Ось десь у США вони б стали зірками, а тут ніхто не буде перейматися саме такою музикою. Час для неї невдалий. У нашому рідному Харкові багато цікавих музикантів. Загалом, якщо логічно мислити, то в Україні для будь-якої групи має бути своя публіка. Нехай не мільйон шанувальників, нехай тисяч десять, але й цього досить для вдалого та успішного творчого життя. Мають з’явитися спеціалізовані Інтернет-радіостанції – для пропаганди певних напрямів музики. Має бути розвинена інфраструктура клубів у кожному місті, аби люди регулярно ходили до своїх улюблених закладів, знали, про все, що там відбувається.
– Ви б тоді частіше виступали?
– «П’ятниця» – не гастрольний колектив. Зазвичай норма для нас – один концерт на місяць. Нині почали планувати виступи за три місяці наперед. У серпні відбудеться невеличке закордонне турне – до Німеччини, Польщі, Прибалтики, Ізраїлю. Кажуть, там у нас багато прихильників. Вперше їдемо так далеко, тож дуже хвилюємося.