Кому потрібен кримський конфлікт?
Нещодавні події в Криму неабияким розголосом прокотилися країною. Кому ж потрібні ті «заколоти»?!. Лідери (духовні, культурні та політичні) деяких національних громад України вирішили за краще всістися за круглим столом. У приміщенні Соломонового університету, в Києві. Отож, по колу…
Євген Сверстюк (колишній політв’язень та дисидент): «Розруха починається в голові, а не в просторі. Тому треба шукати зародок. Шукати ту газету, те джерело фінансування, тих типів, які роздмухують «із іскри полум’я». Якось мене запитав у Нью-Йорку один російський журналіст, а було ще за совітів: «Ну уявіть, що це можливо, буцімто Україна стала незалежною. І ось вам – Крим. Що будете робити з кримськими татарами, якщо нині ви з ними такі брати?» Я йому відповів: «Слова тоді лишень варті себе, коли за будь-яких обставин не втрачають сили».
Рефат Чубаров (народний депутат, фракція «Наша Україна»): «У кожного народу є свої больові точки. Уразливі місця і теми. Спроби використати національні питання, національні громади України були завжди. Протистояння в Криму тільки зайвий раз підтверджує цю думку. Але питання часто-густо порушується не стільки національне, як суто бізнесове. Питання землі на півострові торкається тих, хто скуповує її та об’єкти. А на них же претендують татари. Ті, котрі повертаються на рідну землю, і які не захищені законом про землю. Тому питання національності у нас подеколи поступається приватним інтересам тих чи тих олігархів. Перед виборами міжнаціональні взаємини ще більше випливуть на поверхню. Якщо голоси членів єврейських громад буде порахувати нелегко, то, наприклад, угорців, румунів, досить просто. Тому, м’яко кажучи, вплив на голів цих громад буде страшенним. Щодо татар, то вони послідовніші у виборі союзників. Проте… Дуже часто, особливо в пресі, ми всі несвідомо б’ємо по тих больових точках інших національностей, про які зовсім не знаємо. Ми рідко можемо побачити ту чи ту проблему, історичну чи сучасну, з позиції іншого».
Ігор ЛосЄв (політолог): «Вважаю, що влада фактично посприяла тому, аби етнічний мир на півострові розколовся. Якщо він досі існував, то тільки попри її «потуги». Тенденції, як на мене, досить невтішні. Чому?.. Мова про те, що різні політичні сили намагаються розіграти етнічну карту. Не тільки на регіональному рівні, але і в цілому в Україні. У Криму – абсолютно все зрозуміло. Залякування татарами, нагнітання атмосфери злісної татарофобії – це відбувається фактично щодня. Можу впевнено сказати, що Крим тими днями фактично був на межі зриву в прірву міжетнічної колотнечі. Наш півострів постійно відвідують ці, сказати б, зондеркоманди, з Російської Федерації – партійці Лімонова, себто націонал-більшовики, різного пошиву скінхеди… Їм і зусиль особливо не треба докладати, аби в цій атмосфері підняти бучу. Прогноз? Гадаю, він таки негативний. Бо на жаль, українофобів, татарофобів, юдофобів у Криму не бракує».
Олександр Муратов (кінорежисер): «Нещодавно у програмі «Подвійний доказ» з уст голови Судацької райдержадміністрації злетіла фраза: «Татари захопили стільки… Тож тримайтеся! Ми, – не татари – захопимо всі інші землі!» Цькуванню піддаються й українці. Ставлення до українства у нас можна виміряти таким собі лакмусовим папірцем – оцінкою діяльності ОУН-УПА. Це найкращий тест на українофобію. Цілком свідомо заявляю, що кримські татари нині в Криму – найбільш культурна, найбільш інтелектуальна верства суспільства. Парадоксально – але це пов’язано з репресіями, виселеннями. За місяць я розпочинаю в Бахчисараї зйомки першого художнього фільму кримськотатарською мовою. Гадаю, на цькування шовіністів варто відповісти культурно – добрим, правдивим словом…»
Григорій ФальковиЧ (голова наглядової ради єврейського громадського центру «Еша Тора»): «Цей круглий стіл було організовано з ініціативи єврейської громади. Його ми назвали «Про національну гідність та відповідальність». Варто, певне, розширити зібрання лідерів нацгромад України. Нам навіть удалося зійтися на тому, що на наступних засіданнях за круглим столом мали б доповісти про свої позиції майбутні кандидати у президенти. Певні тести для них не важко скласти. Залишиться лише чесно відповісти на складні запитання».