Нехай святиться паляниця

Не хлібом єдиним живе людина, одначе коли його немає на столі, то й пісні не заведеш, й до танцю не підеш. Дякувати Богові, наразі у нас паляниці й буханці не є дефіцитом.

Попри торішній неврожай зернових, не збіднів асортимент хлібо-булочної, кондитерської промисловості столиці. Як відзначалося на чергових зборах акціонерів ВАТ «Київхліб», підприємства цієї галузі постійно оновлюють і розширюють виробництво. На полицях наших магазинів з’являються нові сорти хліба, булок, печива, тортів, тістечок. Минулого року розроблено 184 нових найменувань і 153 з них впроваджено у виробництво. На 4,1% зріс випуск кондитерських виробів, на 1,8% – тортів та тістечок, на 5,2% – пряників. І це попри те, що у пекарів вистачає проблем. Минулий рік вніс дуже серйозні корективи у плани підприємств. По-перше, значно підскочили ціни на сировину: борошно, олію, цукор. По-друге подорожчали пально-мастильні матеріали. І хоч вартість нашої паляниці, батона дещо зросла, це не врятувало хлібопекарів. Отож у першому кварталі 2004-го замість очікуваних прибутків мають збитки.

– Треба економити, – зауважила Людмила Гурнак, директор булочно-кондитерського комбінату. – Але на чому? Хіба що замість трьох віників купити два, і  замість чотирьох цвяхів для лагодження дерев’яних лотків використати два. А чи не доцільніше розвозити хліб у ящиках? У світі вже давно відмовилися від лотків.

На хлібному ринку України нині серйозна конкуренція. Виживають сильніші. А такі, як Славутицький, Броварський, Богуславський хлібозаводи, які є складовими ВАТ «Київхліб», опиняються на межі банкрутства. На зборах акціонерів вирішили приєднати ці підприємства до наших столичних.

Прогнозують, що цього року ми будемо з власним добірним зерном, але хлібопекарі, як не дивно, цьому не дуже радіють. Побоюються, що наша влада порадує народ перед президентськими виборами  зниженням ціни на хліб. Отже, вони залишаться зі своїми боргами, і всі їхні плани про реконструкцію, оновлення виробництва, поліпшення якості продукції залишаться на папері. Звісно, молоді спеціалісти не отримають обіцяне житло, менше працівників та їхніх дітей оздоровляться у санаторіях, на наших прилавках ми не побачимо борошняних новинок. А акціонери, заради яких скликали ці збори отримають менші дивіденди.