Застава у центрі столиці

Мова піде не про справжню лінійну прикордонну заставу, а про групу малих прикордонних катерів «Дніпро». Історія цієї, так би мовити, флотилії така.

У серпні 2003 року наша країна прийняла рішення взяти під охорону ділянку державного кордону, що входить до акваторії Київського водосховища, річок Дніпро, Прип’ять, Сож. І тоді до столиці із частин, котрі дислокуються на півдні України, прибули дев’ять катерів: «Ярославці», «Калкани», «Чибіси», «Аїсти» – аби посилити  сухопутні застави Чернігівського прикордонного загону. Розташувалися вони в затоні, неподалік монумента морякам Дніпровської флотилії, що вкрили себе славою в перші місяці минулої війни. Зараз у цьому мальовничому куточку Рибальського острова столиці – дебаркадер, де живуть і навчаються екіпажі катерів, а також пірс, до якого швартуються плавзасоби, майданчик, де катери зимуватимуть; тут же проводяться ремонтні роботи.

Крім охорони кордону екіпажам належить проводити природозахисні заходи (наприклад, тільки за останній час моряки трьох катерів, що першими вийшли на патрулювання, «піймали» 800 метрів браконьєрських риболовних сітей).

Днями керівники Державної прикордонної служби, представники засобів масової інформації в урочистій обстановці проводжали до місць несення служби основну групу катерів. Після віддання бойового наказу голова Державної прикордонної служби України генерал-полковник Микола Литвин відповів на запитання журналістів. Зокрема, він підкреслив, що коли є державний кордон, його треба надійно охороняти. Це дасть змогу зменшити кількість правопорушень на прикордонних водних артеріях і на сухопутті. Бо ж місцеві жителі поступово звикатимуть до того, що держава буде тут підтримувати правопорядок. Що стосується плавзасобів, то вони не нові, але добре підготовлені до виконання визначених завдань. Паливно-мастильних матеріалів сьогодні вистачає. Це підтверджує і той факт, що вперше за останні роки чотири морські загони України нестимуть службу на постійній основі, а не врядигоди.

Від себе додам, що прикордонна морська охорона все одно потребує збільшення капіталовкладень. Наприклад, тільки шлюзування одного судна при вході у Київське водосховище коштує 90 гривень. А ще потрібно подбати про якісні засоби зв’язку плавзасобів із сухопутними заставами, про будівництво для тієї ж групи «Дніпро» базових споруд у регіоні, максимально наближеному до місць несення служби.

Попри всі труднощі, у прикордонників сьогодні професійне свято. Тож давайте побажаємо їм, і зокрема тим, котрі охороняють водні рубежі рідної держави, сім футів під кілем.