Фахівці, загляньте у довідники!

Із запитанням, як зберегти міські зелені насадження від шкідників і чи можливо це зробити, ми звернулися до компетентних у цій галузі людей.

Директор КО «Київзеленбуд» Петро Яворовський розпочав свою відповідь дещо несподівано:

– Річ у тім, що крім біологічних шкідників, які дуже негативно впливають на стан міських зелених насаджень, щороку трапляється майже 500 лісових пожеж. Причини їх виникнення – нехтування правилами поводження з вогнем у лісі. Як наслідок, упродовж кількох годин може бути знищена праця кількох поколінь лісоводів і працівників зеленого господарства. Тому з 1 квітня до 15 листопада ми практикуємо чергування лісової охорони. Завдяки оперативним діям торік середня площа ушкоджених вогнем насаджень не перевищила 30 соток.

Щодо рослин-паразитів і шкідників у забудованій частині міста. Починаючи із 1997 року, ми інтенсивно боремося з омелою. Якщо на дереві понад 30 кущів омели, то воно засихає. Тепер з’явилася каштанова міль. Її осередки виявлено у Корчуватому та в інших зелених оазах столиці.

У Львові та Луцьку ця міль уже завдала непоправної шкоди  каштанам. Ми уклали угоду з науковцями з метою пошуку біологічних методів боротьби із цим шкідником. Поки що ми боремося з міллю лише дідівським методом: збираємо ушкоджене нею листя і спалюємо.

Дуже непроста проблема для міста – застосування хімічних препаратів. Міська санепідстанція забороняє їх використовувати. Тому ми нині міркуємо, як провести боротьбу із шкідниками так, щоб, як-то кажуть, і вовки були ситі, і вівці цілі. Готового рецепта я поки що дати не можу. Ми співпрацюємо з науковцями Національного аграрного університету, Інституту захисту рослин і, певен, найближчим часом отримаємо від них рекомендації.

Проте, як з’ясувалося із відповіді начальника Державного управління екології та природних ресурсів у м. Києві Миколи Мовчана, зеленбудівцям, мабуть, не варто було обирати такий повільний шлях розв’язання проблеми. Адже методи і засоби боротьби із шкідниками рослин відомі ще з дідів-прадідів, та й наука не стояла на місці. Будь-який посібник із садівництва містить різноманітні рецепти.

– Я зосереджую увагу на тому, що минуле літо було у Києві теплим, – зазначив Микола Михайлович. – Тому шкідники рослин «входили в зиму», розташувавшись у ґрунті на невеликій глибині. Відповідно, вони вийшли на поверхню раніше за очікуваний термін – не в червні (до речі, місяць має таку назву саме через масову появу гусені), а на початку травня. Це – лише перша ластівка. Можна чекати масової появи шкідників рослин, які за літо можуть дати кілька поколінь. Скажімо, зимовий п’ядун дасть друге покоління через два місяці. Через це уражені ним площі треба негайно обробити витяжками з трав, настоєм тютюнового пилу чи соснових пагонів. Раніше застосовували часничиння і цибулиння. У розчин, щоб він прилипав до листя, обов’язково додають мило. Ці методи абсолютно нешкідливі для людини. Якщо ж ситуація для рослин загрозлива і обробляти з великою ефективністю потрібно великі площі, то можна використати групу перетроїдів. Ці отрутохімікати розкладаються впродовж 3-4 годин. Тому таку обробку слід робити вночі, аби до ранку отрута стала безпечною. І робити це слід негайно.

Вважаю, що у столиці має бути ентомологічна служба. Раніше вона існувала на станції захисту рослин, де працювало 22 обприскувальні машини.

У кожному районі був ентомолог і агроном, які слідкували за появою шкідників рослин. А чекати є кого. Зацвіте липа – масово з’явиться попелиця, яку приваблює солодкий липовий нектар. Відцвітуть каштани – підуть його вірусні хвороби, які занесено із Чехії. Нині ж наша станція захисту має лише одну обприскувальну машину і 40 бензопил, які працюють цілорічно.
Найефективнішу боротьбу із шкідниками слід починати з осені, коли вони «йдуть у зиму», і ранньої весни. Обробку зелених насаджень слід починати, коли бруньки тільки починають пробуджуватися.