Президентом бачать навіть Лазаренка

Результати загальнонаціонального дослідження «Президентські вибори-2004: особистості кандидатів і чинники впливу» презентував Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД).

Директор інституту і радник Президента Анатолій Гальчинський одразу заявив, що працівники НІДС – «не гравці на політичному рингу», отже, представлені результати претендують на об’єктивність. Серед тисячі восьмисот респондентів, які відповідали на запитання соціологів протягом 7-19 квітня 2004 року, 23,7% збираються голосувати за Віктора Ющенка, 16,5% – за Віктора Януковича, 13,1% – за Петра Симоненка, 6,9% віддадуть свої голоси за Олександра Мороза, 3,8% – Юлію Тимошенко. Попри ці показники 26% упевнені, що новим президентом стане Янукович і тільки 20% вірять у перемогу лідера «Нашої України».

Порівняно з груднем 2002 року рейтинги кандидата від опозиції падають, а чинний глава уряду помітно набуває популярності. Керівник соціологічної служби НІДС Віктор Небоженко пояснює це тим, що Януковичу вдалося використати козирну карту опонента, тобто імідж успішного прем’єра. А опозиція, на думку фахівця, нині займається популізом, а не конкретними справами. Якби в перегонах не брали участі основні кандидати, найпопулярнішими з «лави запасних» були б Олександр Мороз і міністр транспорту Георгій Кірпа. Майже два відсотки уявили в ролі глави держави Олександра Омельченка, а один респондент – навіть Павла Лазаренка. При цьому визначальними рисами кандидата третина вважає чесність і порядність, трохи менше – діловитість, розумові здібності, рішучість, професіоналізм і принциповість.

Насторожують соціологів геополітичні орієнтири наших співвітчизників. Майже половина опитаних вважає, що «Україна і Росія – рідні сестри», а співробітництво з північним сусідом – основним пріоритетом зовнішньої політики. Серед іноземних лідерів найвпливовішою для кандидата в президенти України називають підтримку Володимира Путіна (43,4%), Джордж Буш відстає від нього майже на сорок відсотків. Третина пітримує вступ України до ЄЕП, майже сорок відсотків воліють, щоб наша держава приєдналася до Євросоюзу. Що ж до НАТО, прихильників альянсу поменшало.

Фахівці НІДС дійшли висновку, що інструменти впливу під час виборчих перегонів спрямовані не на розум, а на емоції електорату. Вони констатували відсутність демократичних уподобань серед населення: дві третини надають перевагу політикові, який би навів лад у державі «залізною рукою». Директор інституту Анатолій Гальчинський вважає «керовану демократію» Путіна, популярну нині серед українців, камуфляжем адміністративної системи. Це, на думку соціологів, свідчить про те, що тоталітарна система міцно закріпилася в свідомості пересічного українця. І той кандидат, який зуміє цим скористатися, зможе щонайменше п’ять років використовувати своїх виборців.