Мистецтво уявляти

«Фантастичний комп’ютерний тиждень» відбувся в Києві. У рамках цієї акції – фестиваль комп’ютерних ігор, книжковий ярмарок і зустрічі з найвідомішими фантастами СНД, вручення літературної премії «Портал-2004». Учасники-письменники «Фантастичного тижня» оцінюють його як дуже вдалу подію.

Брати Капранови вели дискусію на тему «Українська фантастика», а також презентували нову серію власного видавництва «Зелений пес»  – «Алфізика». Це безпрецедентна серія україномовної фантастики всіх жанрів у книжках кишенькового формату. Вже видано десять книжок. Темпи видавництва – 2 книжки на місяць, наклад – дві тисячі примірників. Це, звісно, дрібниця, та й деякі книжки в серії – сумнівної мистецької якості. Але й такий початок обнадіює!

На другому фестивалі «Ігроград» було представлено найпопулярніші та найновіші комп’ютерні ігри. У світі це явище вже давно стало значним досягненням загальнолюдської культури, а у нас лише зароджується. Премію за «нестандартний ігровий проект» надано харківській студії програмістів «Божевільний дім» за гру «Вій», завдання якої – врятувати Хому Брута від смерті. Подібність до гоголівського тексту  – максимальна.

Філолог і літературознавець Михайло Назаренко звернувся до іншої постаті класичної української літератури – Тараса Шевченка. Не секрет, що в творчості Кобзаря присутні фантастичні мотиви – це і русалки, і перетворення людей на дерева, і образ смерті тощо. Пан Назаренко вивчав невидані архіви та збирав міфи про Тараса Григоровича. Виявляється: сучасники вважали поета характерником. Долю Шевченка було визначено до його народження, він мав дар передбачення. Саме через те, що заглядав у майбутнє, поет і побажав  бути похованим у Каневі. Крім того, багато людей свідчили про те, що бачили Тараса Шевченка і після смерті.

На жаль, поки що не з’явився український письменник-фантаст, який би міг  претендувати на безсмертя в пам’яті нащадків. Із дуже малою кількістю фантастичної літератури, виданої торік, зіткнулося журі в номінації «найкраща книга, видана українською мовою». Роман Юрія Винничука «Мальва Ланда» було визнано українською фантастичною книгою 2003 року.

Премію «Портал» у номінації «Критика і публіцистика» посмертно надано Кіру Буличову за есе «Падчерка эпохи», премію в номінації «Мала форма» – Євгену Лукіну  за збірку оповідань «Собачья чушь». Переможець «Великої форми» – новосибірець Геннадій Прашкевич («Кормчая книга»).

Найбільш комерційно успішний фантастичний роман в Україні – «Сумеречний дозор» Сергія Лук’яненка. Автор, найпопулярніший фантаст на території СНД, приїхав до Києва, де йому дуже сподобалося.

Одна з несподіванок не забарилася – спеціальна премія «Сонячна машина» за розвиток творчої уяви. Назва походить від роману Володимира Винниченка, що явив світові риси нового майбутнього, і вручають її президенти Асамблеї фантастів, подружжям Марина та Сергій Дяченки. Вони разом із донькою Стаскою нещодавно ходили на балет «Лебедине озеро», під час перегляду якого зрозуміли, що театр, помножений на музику, – це суперфантастика. Тож «Сонячну машину» отримав Національний академічний театр опери та балету.