Фатальні пута аферистки
Звивистий шлях темних справ 40-річної Іраїди розпочався ще з Луганської області, звідки вона родом. Ще зовсім юною вона примудрялася обдурювати людей, які мали за плечима багатий життєвий досвід. Проте з веління долі всі порушені проти неї кримінальні справи з певних причин десь погубилися й до суду так і не дійшло. «Мабуть, народилася під щасливою зіркою», – шепотіли за спинами аферистки близькі й знайомі. Але, як виявилося, шалений апетит до легкої наживи не вгамувався, й Іраїда подалася до столиці у пошуках великих грошей. Гадала – вдавалося бути невловимою, тож і надалі щаститиме.
Начебто не з власної волі вона приїхала до Києва, а за чоловіком, якого відрядили сюди на постійну роботу. Так стверджувала Іраїда на допиті. Проте прожила у столиці з ним недовго й вже через кілька місяців розлучилася, залишившись із дитиною на руках. Натомість довго самотньою не була. Товстенька й така собі непоказна жіночка за лічені тижні встигла затягти в свої пута 38-річного Олександра П., який працював у магазині вантажником. Він був немов одурманений чарами Іраїди. Покинув дружину й доньку, хоча ті благали його схаменутися, й подався за аферисткою. Чи любила його Іраїда – невідомо. Найімовірніше, вона просто користувалася його наївністю й всюди «засвічувала» його паспортні дані. На ім’я Олександра щотижня орендували нову квартиру, яка слугувала офісом псевдофірми, а також складські приміщення, що начебто були потрібні для зберігання великої кількості товару.
Іраїда була мозковим центром організованої злочинної групи, а Олександр виконував усі її накази, не маючи сил чимось дорікнути обожнюваній жінці. До своєї команди махінаторка запросила ще двох молодих привабливих жінок, чітко визначивши їхнє завдання – вводити в оману чоловіків, аби ті на якийсь час забували про свої обов’язки.
У рекламній газеті вона вишукувала фірми, що займалися постачанням товарів і були розташовані в різних містах України. Потім телефонувала й представлялася директором якоїсь вигаданої компанії, називаючись чужим ім’ям. Казала, що її цікавить певний товар і вона бажає закупити велику партію. Наступна бесіда із псевдодиректрисою відбувалася вже в Києві на пропускних пунктах. Тут водії, що везли товар, вирушали з дівчатами Іраїди до кафе, а потім зникали безслідно, аферистка ж пропонувала керівникові відвідати її офіс і там уладнати всі паперові й грошові справи. Тим часом «колеги» Іраїди вивантажували товар і транспортували його до складських приміщень.
Зазвичай керівники фірм, що продають товар, дуже ретельно перевіряють своїх партнерів-покупців, цікавляться, де зареєстровано фірму, збирають інформацію про надійність її керівників. Але в даному разі все виходило всупереч усталеним традиціям. Певно, комбінаторка мала дивовижний дар психолога, бо так блискуче вела розмову, що через деякий час жертва погоджувалася на всі умови Іраїди: невеличка частина грошей – одразу, решта – за безготівковим розрахунком.
Тепло розпрощавшись з Іраїдою, обдурена жертва поверталася до свого міста, чекаючи от-от на грошовий переказ. А коли нарешті усвідомлювала, що її ошукали, телефонувала до різних інстанцій, наводила довідки про псевдофірму й картала себе за те, що не зробила цього раніше. Проте було вже пізно. Від усіх чула те саме невтішне – «такої фірми не існує…».
– Не один місяць довелося працювати нам над цією справою, – розповідає помічник прокурора Дарницького району м. Києва Ольга Болдурат. – Не було жодних відомостей про членів цієї злочинної групи. Орендовані квартири аферисти змінювали майже щотижня й жодного разу не засвітилися під справжніми іменами. Жертва знала лише якесь вигадане прізвище і не мала на руках жодних документів, які б засвідчували існування такої фірми-покупця. Але в ході слідчо-оперативних дій нам все ж таки вдалося вийти на аферистів – Іраїду та Олександра. Троє інших учасників махінацій ще й досі у розшуку. Вдалося довести чотири епізоди афер і суми по кожній із них фігурували чималі від 30 до 50 тисяч гривень.
У залі суду Іраїда поводилася зухвало, складалося враження, що вона й досі не могла збагнути, що в чомусь припустилася помилки й втрапила до рук правоохоронців. Усім своїм виглядом вона виказувала зверхнє ставлення, мовляв, я набагато хитріша за вас, діяла «чисто», і ви ніколи не доведете мою провину.
Олександр, навпаки, весь час мовчав, понуривши голову. У залі засідання з’явилася один раз його колишня дружина, а дочка не пропускала жодного слухання. Важко було дивитися на цього зламаного долею чоловіка. А коли Олександра почали допитувати, немов з душі вирвалося: «Це Іраїда перепаскудила все моє життя й штовхнула мене на кримінал…»
– Рішенням апеляційного суду, Іраїду позбавлено волі на 6 років, Олександра – на 5, – продовжує Ольга Болдурат. – Звичайно, аферистка була шокована таким суворим, як їй здавалося, вироком, а Олександр – не дуже. Двома дітками Іраїди, одну з яких народила від Олександра, опікуватимуться тепер її старенькі батьки.