Кооперативне протистояння

Незмінним головою житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-26» з дня його створення був Володимир Силенко. Незважаючи на поступовий занепад ЖБК, Силенка ніхто міняти не хотів: керувалися принципом «якось-то воно буде». Та ось трапилось нещастя…

Майже детектив

У ніч на 10 грудня 2003 року в службовому приміщенні одного з кооперативних будинків сталася пожежа, внаслідок якої загинув консьєрж. Мешканці розповіли, що він зловживав алкоголем і через це порушив техніку безпеки, використовуючи електрогрілку. Невдовзі безслідно зник Володимир Силенко. Кооперативники вирішили, що він відчував провину за смерть консьєржа і на певний час просто затих. Однак згодом виявилося, що затих назавжди: його знайшли мертвим на горищі одного з будинків. У те, що він сам укоротив собі віку, повірили не всі, але докопуватися до істини ніхто не став.

До вайлуватості керівництва «арсенальці» звикли: протягом останніх десяти років не було жодного звіту правління ЖБК, ані перевірок ревізійної комісії. Але документи підписувати комусь треба, тож 21 грудня 2003 року бухгалтер кооперативу Ніна Карбовська скликає збори. Тоді про смерть Силенка ще не знали, і Ніна Михайлівна запропонувала свою кандидатуру на посаду виконувача обов’язків голови терміном на три місяці. Згідно з протоколом зборів, обрали нове правління ЖБК і ревізійну комісію. Учасники стверджують, що на зборах було всього кілька десятків людей, тобто бракувало кворуму.

Під час наступних зборів, що відбулися 28 лютого 2004 року «опозиція» запропонувала сім своїх кандидатур до нового складу ревізійної комісії. За них проголосували, однак Ніна Карбовська заявила про відсутність кворуму. Семеро бунтарів оголосили себе ініціативною групою і почали роботу над підготовкою звітно-перевиборних зборів, призначених на 20 березня 2004 року.

Версії

Чим же не догодила Ніна Карбовська ініціативній групі? Пояснює один із  «опозиціонерів» Олексій Юсін: «Від того, як працюватиме голова ЖБК залежатиме опалення будівель, робота ліфтів тощо. Зараз із наших кранів тече вода, яку назвати теплою язик не повертається. Зате у Карбовської є ключі від підвалу, і подачу тепла до своєї оселі вона регулює. У наших під’їздах немає світла, а подекуди й вікон та дверей. Заборгованість перед постачальниками комунальних послуг становить близько мільйона гривень. Діяльність бухгалтера непрозора, вона не допустила нас до жодних документів. Мешканці занепокоєні розміщенням на дахах їхніх будинків антен телекомунікаційних операторів. Це шкідливо для здоров’я, та й за оренду гроші невідомо куди діваються. Крім того, Карбовська навіть не член кооперативу, тож не має права обіймати посаду голови».

Ніна Карбовська та її прибічники стверджують, що вона за три місяці встигла багато чого зробити, зокрема почала реєструвати свідоцтво на землекористування, вирішувати проблему гарячої води і ліквідації автомийки біля бювету. «Коли я взялася за весь цей бруд, наш рахунок було заблоковано, зникла печатка. Щодо антен, то це ще ми винні орендарям, адже вони за власні кошти полагодили нам дахи. Ініціативної групи до 28 лютого чомусь не було видно. Однак тепер, коли все зроблено, самозванці вимагають від нас документи за сімнадцять років роботи, не оформивши належним чином своїх вимог. Подумайте, що я можу вкрасти, коли тут самі борги?»

Кандидатка на посаду голови ЖБК від «опозиції» Галина Вережемська впевнена, що у Карбовської «руки не чисті». Мовляв, коли б не було чого приховувати, то ініціативній групі давно б уже надали бухгалтерську документацію. Зокрема, ціни на оренду дахів ($6 за квадратний метр) Вережемська вважає заниженими: «Конкретних звинувачень у нецільовому використанні коштів я висувати не можу, оскільки не бачила документів. Але якби на кооперативний рахунок надходили адекватні суми за оренду, можна було б вирішити багато проблем, передусім із капітальним ремонтом».

На запитання, куди зникають кошти, які «арсенальці» щомісяця відраховують на капремонт, Карбовська відповіла, що вони йдуть на покриття заборгованості за комунальні послуги, відбудову спаленого приміщення для консьєржа і пограбованої трансформаторної будки.

Місцевий курултай

До звітно-перевиборних зборів 20 березня готувалися ретельніше, ніж до президентських перегонів. Друкували передвиборні програми кандидатів, а в ніч перед подією, як розповіли «опозиційники», за вказівкою Карбовської фарбували поштові скриньки без згоди на те членів кооперативу.

Ініціативна група знала заздалегідь, що кворуму не буде й цього разу, але прагнула привернути увагу до справи. Адже проблема зачіпає не лише «Арсеналець-26». Висловити свою позицію до кінця бунтарям так і не вдалося, однак основні тези все-таки прозвучали: Карбовська не член кооперативу; обіймати паралельно дві посади не можна; протокол зібрання, де її обрали в.о. голови ЖБК, сфальсифікований; треба вносити зміни до статуту, запровадити так званих виборщиків, які представлятимуть щонайменше п’ятьох осіб, інакше тяганина триватиме вічно. Ніна Карбовська у свою чергу закинула, що у більшості членів ініціативної групи великі борги за комунальні послуги. Депутат Дарницької райради начальник ЖЕКу № 205 Олена Теплицька намагалася бути арбітром. Вона зазначила, що професійні якості бухгалтера не викликають сумнівів, однак спрацюватися з людьми їй не вдалося.

Ініціативна група поінформувала Дарницьку райдержадміністрацію про те, що Карбовська обіймала посаду незаконно. Відповідь була такою: кооператив – це самостійна юридична особа, і суперечки слід вирішувати на загальних зборах або в судовому порядку. Перевіркою господарчої діяльності і бухобліку адміністрація не займається. Хоча «опозиційник» Михайло Батьковський стверджує, що відповідно до чинного Житлового кодексу, вона таки зобов’язана перевіряти законність рішень, прийнятих на загальних зборах кооперативу. Ініціативна група «арсенальців» попри апатію сусідів і навіть пропозиції вийти з кооперативу вирішила звернутися до прокуратури. Можливо, ця справа створить прецедент і ЖБК стануть прибутковими підприємствами. Якщо «бунтарські» будинки дочекаються судового рішення.