Іванові Марчуку подарували музей

Але не держава, а бізнесмен  Ігор Дідковський, отой самий, за сприяння якого Юрій Іллєнко зняв свою «Молитву за гетьмана Мазепу» та було здійснено чимало інших культурних акцій. Цього разу з легкої руки і щедрої кишені  «реставратора» славних традицій  українських меценатів здійснилася мрія життя відомого у всьому світі художника.

Про це обидва зізналися на відкритті майстерні-музею, що відбулося у будинку на вулиці Січневого повстання, 28, де на останньому поверсі міститься робітня  Майстра. Ігор Дідковський розповів про те, як виникла ідея  створення музею-майстерні Марчука, з якого згодом  розпочнеться своєрідний Родовід-градом,  «центр духовного тяжіння для українців і всіх духовно багатих людей світу».  Не без гумору повідав бізнесмен і про те, що йому набагато легше було «вибити» під майбутній Центр Духовного Примирення  весь будинок навпроти святої Лаври, аніж догодити Майстру з дизайном.

Свою «вередливість» Іван Марчук пояснив  приблизно так: «Довгі роки я ходив по всіх інстанціях і просив: дайте мені стіни, білі стіни, і я завішаю їх картинами. Але мене не чули».

Не чули Івана Марчука не тільки тоді, коли він «починав, був загнаний та застрашений», а й тоді, коли став всесвітньо відомим художником. Тож коли знайшовся багатий і патріотичний  Дідковський і подарував Майстрові нарешті «стіни»,  Марчук забажав, щоб вони були білі. І аж тоді повісив на них свої картини, які (коли не жарт) довелося Дідковському  забирати з кабінетів деяких високих чиновників.

Не приховував Майстер і те, що щедрий дарунок надихнув його на відкриття нової власної манери письма, нового Марчуківського стилю.