Трагікомедія з пограбуванням
Батьки любили доньку і вірили їй
Уся закривавлена, Вікторія лежала на підлозі і, прислухаючись, чекала свого кінця. І от на порозі з’явилася тінь. Жінка заплющила очі, готуючись до найгіршого, але замість того почула знайомий, як ніколи рідний голос. Тепер вона могла вже не боятися і вдосталь наплакатися, розповідаючи матусі про пережите…
– Коли я кинулася на стогін доньки, що долинав із кімнати, від побаченого підкосилися ноги, а з вуст – ані пари. Здавалося, що оніміла назавжди, – розповідає Марина Олексіївна, мешканка містечка Богуслав Київської області. – Вікторія повзла по підлозі, простягаючи до мене закривавлені руки, вся покалічена, в пошматованому одязі. А потім вона так кричала, що я від переляку затулила вуха.
На щастя, 20-річна дівчина серйозних ушкоджень не дістала. Рани й подряпини за тиждень загоїлися, а лікарі зробили висновок, що Вікторія зазнала не так фізичного, як морального болю. А з такою проблемою клопотів значно більше.
Правоохоронцям, які прибули на місце трагедії, Вікторія пояснила, що, коли батьки пішли на роботу, вона ще збиралася на навчання. Подзвонили у двері. Поцікавилася хто. У відповідь почула, що, мовляв, співробітники облгазу, у невідкладній справі. Побачила двох жінок середнього віку, зовнішність яких викликала довіру. Вмить забулися усі перестороги батьків, які час від часу нагадували: нікого стороннього не впускати, рука сама потяглася до замка. Не встигла Вікторія ще й відчинити двері, як її збили з ніг. Звідкись з’явився ще й чоловік, який накинувся на Вікторію й почав погрожувати ножем. Ніби бавлячись, робив їй на руках порізи й посміхався, коли на тілі з’являлася кров. Потім свою жертву безбожно лупцював, вимагаючи, аби вона віддала всі коштовні речі. Вікторія нарешті здалася – віддала нападникам все золото й гроші в сумі 700 доларів. Ті, задоволені удачею, зникли, попередивши, щоб не плескала язиком.
– Оговтавшись через деякий час від пережитого шоку, ми з чоловіком відчули себе навіть щасливими, що єдина донечка залишилася живою, – продовжує Марина Олексіївна. – А без грошей якось обійдемося…
Тим часом за допомоги Вікторії правоохоронці склали фотороботи злочинців. І от дивина. Одна з жінок нагадувала подругу потерпілої, а друга – саму жертву. Чоловік чомусь був дуже схожий на батька Вікторії. Здивували й слова медиків, які зазначили, що рани, які, за словами дівчини, залишилися від ножа, лише подряпини нігтями. А той факт, що Вікторія просиджувала ночами з друзями у кав’ярні, щедро пригощаючи їх, коли люди в погонах, збиваючись з ніг, шукали її кривдників, змушував замислитися над правдивістю свідчень потерпілої. Та й подруги Вікторії почали дивуватися її несподіваній щедрості та безлічі накуплених нею речей.
– Раніше вона рахувала кожну копійку, – розповідає 22-річна Олена, – а тут придбала дорогий мобільний телефон і взагалі почала смітити грішми. Висували версії, що в неї з’явився грошовитий залицяльник; що батьки влізли в борги, догоджаючи в усьому доньці, аби вона позбулася психологічної травми. Однак всі припущення Вікторія заперечувала. Водночас вона не виявляла бажання щось нам пояснювати, радіючи життю на всі сто.
І от одного разу правоохоронці завітали до Вікторії вже не як до потерпілої, а як до підозрюваної. У її кімнаті було знайдено кілька сотень викрадених у батьків доларів, які дівчина ще просто не встигла витратити. І на її руках клацнули наручники.
– Ніколи в житті ми з батьком і подумати не могли, що наша єдина улюблена донечка здатна на таке, – з сумом продовжує матір Вікторії, – адже ні в чому їй не відмовляли. Ми лізли із шкури, аби вона мала все, що забажає. А донька так осоромила нас перед людьми. Звичайно, не виженемо її на вулицю, але любити її так самовіддано, як любили дотепер, вже, мабуть, не зможемо. Між нами завжди стоятиме ця брехня. Вона не погребувала навіть моєю й батьковою шлюбними обручками…
Сусіди розповідають, що вболівали за дівчинку, коли дізналися про вчинений на неї напад. Цікавилися слідством і щиро хотіли, аби кривдників Вікторії знайшли й покарали. А тепер вони співчувають батькам і не знають, які знайти слова, аби втішити цих зламаних духом людей, що соромляться дивитися їм у вічі.
На допиті Вікторія зізналася, що сама вигадала й розіграла всю цю трагікомедію. Причину такого злочину пояснила тим, що мала велику потребу у грошах, а у батьків попросити соромилася.
– Такі випадки непоодинокі, – розповідає психолог медичного центру «Сім’я» Лідія Стечук. – Зазвичай вони породжені заздрощами до більш забезпечених ровесниць. У молодих людей непевних моральних засад на підсвідомому рівні виникає комплекс неповноцінності. Аби його позбутися, коли він вже стає нестерпним, відважуються і на кримінал.
Кому з нас не знайомі ситуації, коли донька не мириться з матір’ю, рідше – батько із сином, бо нащадок нарікає на те, що він обділений долею. Коли ж дитина боїться відкрито дорікнути наболілим, то неодмінно починає шукати способи «таємного бунту», наслідки якого можуть бути набагато гіршими, ніж істерика. Нерідко такі діти погрожують вистрибнути з вікна, порізати собі вени чи влізти в петлю, гадаючи, що такими погрозами привернуть до свого горя увагу і змусять замислитися над їхніми потребами. Завершальним етапом таких психологічних страйків нерідко бувають «передсмертні» записки, в яких «страждальці» пояснюють свої вчинки й звинувачують рідних. Біда і горе, коли такі послання виявляються й справді передсмертними.