Пацюки плавати не заважатимуть

Микола Дубас, заступник директора КП «Профілактична дезінфекція»:

– У Києві впродовж 1999-2004 років щороку проводять дератизаційні заходи (знищення пацюків) на берегових смугах водойм та пляжів. Нині із 330 водойм пацюків знищено на 100 – тобто на площі 700 гектарів. Це вдвічі більше, ніж шість років тому. Якщо 1998 року ураження киян лептоспірозом на внутрішніх водоймах становило 0,49 випадка на 100 тисяч населення, то впродовж 2001–2003 років таких випадків не спостерігалося.

Ефективність нашої роботи знижує відсутність дератизації на прилеглих до водоймищ об’єктах – звалищах, кладовищах, відкритих ділянках територій, схилах, лісових смугах, підземних мережах електрозв’язку, каналізації, телефонізації, ринках, житлових масивах, підприємствах тощо. Доцільно проводити одночасну тотальну дератизацію на всій (неохопленій постійними договорами) території районів міста. У цьому передусім мають бути зацікавлені не тільки районні санепідстанції, а ще й держадміністрації районів. Ефективної боротьби з гризунами можна досягти лише за умови, що всі господарі об’єктів утримуватимуть їх у належному стані. При цьому постійно й повністю, а не вибірково, знищуватимуть пацюків.

Малочисельні організації різних форм власності беруть участь у тендерах на проведення дератзаходів, але при цьому не мають, як правило, жодних матеріально-технічних засобів та достатньої кількості кваліфікованих фахівців для виконання обсягу цих робіт. Для кваліфікованої оцінки учасників тендерів доцільно було б, враховуючи специфіку заходів, залучати профільних фахівців санепідслужби міста.

Микола Щепець, директор ДКП із охорони, утримання та експлуатації внутрішніх водойм Києва «Плесо»:

– Зелені господарства тільки від Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном Києва цього року отримали 1,5 мільйона гривень на те, щоб закупити потрібну техніку і виконати свою роботу. ДКП «Плесо» не отримало жодної копійки такої допомоги і ніколи її не мало. На жаль, закупівлю основних засобів, без яких неможливо виконувати певний комплекс робіт, не передбачено жодними програмами. Ми створили ці програми, і їх попередньо схвалено. А фінансово вони не забезпечені. Проблеми є, і подекуди значні, але колектив ДКП «Плесо», в якому нині працює понад 700 осіб, намагається виконувати свої завдання.

Іван Фоменко, перший заступник голови КМДА:

– На мою думку, доцільно було б передати водойми туди, де вони раніше були, – у підпорядкування підприємствам зеленого господарства районів. (Щоправда, зеленбудівцям і донині ледь вистачає коштів навіть на посадку квітів, що вже казати про додаткову роботу – з водоймами. – Авт.)