На геніальність не хворіють
З-поміж талановитих і геніальних людей дуже багато тих, які мали різні психічні розлади і захворювання. Це Мюссе, Сальєрі, Свіфт, Батюшков, Шуман, Мендельсон, Ван Гог, Паскаль, Гейне, Мольєр. Деякі дослідники навіть дійшли висновку, що талант майже обов’язково є супутником якоїсь психічної недуги. Чи так це? Цікаві думки з цього приводу висловлює професор психоневрологічного інституту ім. В.Бехтєрєва Модест Кабанов.
Біда чи особливий талант?
Шопенгауер у період загострення психічної недуги не пив із чужої склянки, бо боявся заразитися смертельною хворобою, вважаючи себе жертвою глобальної змови. Якщо Руссо читав якусь медичну книжку, то відразу ж виявляв, що в нього є всі захворювання, які в ній описані. І він дуже дивувався, що залишився живим, маючи такі серйозні недуги. Ампер спалив свій трактат «Майбутнє хімії» на тій підставі, що він нібито написаний за велінням сатани.
Спеціальні комплексні багаторічні дослідження в різних розвинутих країнах Європи й Америки свідчать, що обдарована людина трапляється одна на 4000 осіб, або на 100 тисяч осіб лише 25 обдарованих, а генії – не частіше, як один на 10 мільйонів. За останні 2000 років історії людства загалом було близько 500 геніїв. Тішить те, що ця пропорція зберігається для кожного із 20 століть. Водночас відсоток психічно хворих зріс за останні 30 років у 5-7 разів.
Деякі люди, далекі від психіатрії, вважають, що, приміром, шизофренія – це особливий вид таланту. Інша річ, що в психіатрії до поняття «шизофренія» належать явища, які, по суті, мають лише деяку зовнішню схожість з патологічними відхиленнями при значних кількісних і якісних відмінностях. Це стосується і млявого перебігу шизофренії, коли працездатність особи може зберігатися все її життя, а інколи й навіть мати принципово вищі показники продуктивності (у 2 – 20 разів), аніж у так званих здорових колег. Може виникати й рання юнацька шизофренія, коли вже у 19-20 років від інтелекту людини залишаються лише хиткі руїни. Загалом статистика свідчить, що в будь-якому суспільстві діагноз шизофренія має 1-1,5 відсотка населення.
У кого є схильність до шизофренії?
Схильність же до шизофренії є в кожної другої людини. Тільки в одних вона увиразнена, а в інших – прихована. Усе залежить від величини і стійкості внутрішнього захисного бар’єра (інтелектуального, психічного, фізіологічного). Від того, в яких умовах живе людина та наскільки часті й сильні стреси трапляються в її житті. Як тільки сумарна величина від’ємної енергії стресів перевищить захисний рівень конкретної людини, виникне психічний розлад. Характерно, на жаль, таке: що вищий інтелект людини та її інтелігентність, то більше в неї шансів дістати «болячку голови».
До громадського визнання завжди досить складний і тернистий шлях. Не-ординарність талановитої людини часто виявляється вже в дитинстві, викликаючи навіть деяку неприязнь ровесників. Через підвищену чутливість і надвразливість талановитих людей (поряд із нездатністю і небажанням інших їх розуміти) на нервову систему лягає неадекватне навантаження, змушуючи її працювати в напруженому режимі. Постійні перевантаження часто призводять до психічних розладів і захворювань нервової системи. Деякою мірою це зумовлене тим, що, аби забезпечити собі умови для натхнення, багато талановитих людей часто пили каву у великій кількості (Бальзак, Руссо, Гюго), вживали алкоголь (Мюссе, Свіфт, Гофман) і наркотики (Бодлер).
Різниця – як хвиля у ставку і цунамі
Справді талановиті люди вже народжуються ними. Це Божий дар, та, можна сказати, що й тяжкий хрест. Передчуття натхнення зумовлює стан, близький до одержимості. Обдарованим людям також добре знайоме поняття «депресія». Це тяжкий стан для організму, але депресія для талановитої людини – це, передусім, переривання зовнішнього контакту з навколишнім світом, щоб потім, завдяки внутрішній стабілізації всіх енергетичних процесів, у розумі й душі визріли умови для чергового творчого сплеску. Натхнення талановитої людини можна порівняти зі сплеском у ставку, спричиненим кинутим у нього каменем, а генія – із гігантською хвилею цунамі, що змітає все на своєму шляху. Талановита людина – це стрілець, що влучає в ціль, яка звичайним людям видається тяжкодоступною, а геній завжди влучає в ту ціль, яку талановитим людям навіть і не побачити.
Талановита людина діє дуже продумано. Вона завжди знає, як і чому дійшла до тієї чи тієї теорії, тоді як генію це подеколи і невідомо: творча діяльність у цієї особистості інколи виникає поза її свідомістю. Зокрема, Ботинеллі назвав поетичну творчість сном із відкритими очима. Гофман казав: «Я працюю, сидячи за фортепіано із закритими очима, і відтворюю те, що хтось підказує мені збоку». Ламартін зізнавався: «Не я сам міркую, а мої думки думають за мене». У цьому є певна схожіть на психічні захворювання. Але ж на цій підставі й будь-які види активності людини можна визнати подібними до психічної хвороби, бо 95 відсотків наших думок, почуттів і вчинків йдуть із нашої підсвідомості.
Трапляється, що внаслідок захворювання виявляються приховані здібності, у тому числі поетичні, художні тощо. Так, Гратрі, поганий співак, став відомим артистом після того, як дістав сильний удар по голові. Але жодна людина так і не стала геніальною після виникнення в неї психічного захворювання. Багато обдарованих людей після з’яви у них психотичних явищ практично втрачали не лише інтерес до попередніх захоплень, а нерідко й отримані раніше музичні та художні навички. Інколи прості смертні починали вважати себе геніями і створювали «геніальні» витвори, які у 99 відсотках випадків були тільки безглуздими і химерними творами, тоді як генії в кожному разі зберігали свій талант.