Він пішов від нас у квітні

Уранці 24 квітня 1979 року всесвітньо відомий український композитор Володимир Івасюк вийшов з дому і не повернувся. Як згадуватимуть деякі його знайомі, серед них і музикознавець Ольга Рудківська, напередодні Володя брав участь у фестивалі комсомольської пісні, що відбувався у Хмельницьку, і дуже нервував з приводу якоїсь дуже відповідальної майбутньої зустрічі. Що то була за зустріч, і що то були за люди, які чекали його у Львові, ніхто так і не дізнається. На жаль. Але всі знаємо, що вона забрала від нас автора «Червоної рути», «Водограю» і десятків безмежно талановитих, досі популярних пісень і чудових симфонічних творів, власне, позбавила Україну великого музичного генія.

Знаємо і пам’ятаємо. І вечір пам’яті Володимира Івасюка, що організували для педагогів, студентів і школярів працівники міського Будинку вчителя, ще раз нагадав і його ровесникам, і юним про цю знакову постать української духовності.
Про Володю згадували його земляки – колишні чернівчани, яким пощастило близько знати композитора, працювати з ним і товаришувати: директор видавництва «Музична Україна» Анатолій Андрійчук, у минулому голова Чернівецького обласного об’єднання композиторів, та письменниця Галина Тарасюк, яка була автором першої публікації про геніального автора «Червоної рути» – тоді студента Чернівецького медінституту Володю Івасюка – в обласній газеті «Молодий буковинець». Галина Тарасюк також прочитала свої вірші, присвячені Володі, а поет Тарас Унгурян, буковинець і приятель родини Івасюків, – уривок із своєї книги «Монолог перед обличчям брата», написаної на основі спогадів сестри композитора Оксани Івасюк-Павлюк.
Вечори пам’яті Володимира Івасюка, які цими квітневими днями відбуваються по всій Україні, завершаться 19 травня в Українському Фонді культури виставкою творів композитора, організованою Чернівецьким меморіальним музеєм його імені.

Інф. «ВК»