Майже доктор Айболить
У будинку Баклендів (де в 1826 році народився відомий натураліст XIX століття Френк Бакленд) змій і жаб тримали в скляних банках безпосередньо в їдальні, де час від часу до столу подавалися паштет з м’яса алігаторів, запечених в тісті піщаних мишей, печеню зі страуса...
Коли Френку виповнилося чотири роки, йому дозволили відвідувати шкільний кабінет природознавства, і хлопчик влаштував там майстерню по виготовленню опудал. Але любив Бакленд і живих тварин. Наприклад, під час навчання у Вінчестерському коледжі в кімнаті Фрэнка жили канюк, сова, єнот, галка і сорока. Ставши хірургом у лікарні святого Георгія в Лондоні, Бакленд написав ряд статей про тварин і став засновником товариства акліматизації тварин у Великобританії. Особливо добре акліматизувалися звірята в будинку самого Бакленда. Мавпи щодня одержували пиво (по вихідним – по чарці портвейну), пацюки нишпорили в натураліста на робочому столі, а мангусти весело бавилися у дворі...
Дружив знавець звірів і з Лондонським зоопарком, що іноді ділився із дивакуватим ученим своїми підопічними. То мертву пантеру йому доставлять для біфштекса, то згорілого разом з вольєром жирафа (яка була печеня!..), то щось інше смачненьке.
А в 1860 році учений пристрасно захопився рибами і вивів в акваріумах свого будинку 30 тисяч мальків сьомги. Завдяки цьому, за рекомендацією королеви Вікторії, став інспектором англійського товариства з розведення сьомги.
Мільйонер-відлюдник
Говард Х’юз народився в багатій техаській родині в Х’юстоні. Батько залишив йому в спадщину нафтовидобувну компанію, і Говард вирішив частину грошей вкласти в нову індустрію кіновиробництва. Приміром, на його гроші створювався перший фільм кінозірки Джин Харлоу «Ангели з пекла».
У той час Х’юз був принадним і щедрим. Він купував своїм пасіям квартири, підтримував таланти (Єву Гарднер й Елізабет Тейлор), був власником двох великих авіакомпаній. А під час Другої світової війни навіть виношував грандіозні плани переміщення військ восьмимоторними літаками (які тоді так і не були створені)...
Але після другого невдалого одруження, що закінчилося виплатою колишній дружині мільйона доларів, Х’юз почав перетворюватися на затворника. Він найняв загін охоронців із секти мормонів і став по-дивному жити в розкішних номерах фешенебельних готелів. З номерів виносилися меблі, вікна наглухо зашторювалися, а всі двері контролювалися телекамерами... При переїзді з одного готелю в інший Х’юз і його охорона часто користувалися машиною швидкої допомоги, в якій Говарда – за його вказівкою – прив’язували ременями до носилок.
За останні десять років свого життя Х’юз усього двічі стригся і зрізав нігті. Таким – з довжелезними нігтями і з брудною чорною кучмою волосся і бороди – він і вмер у шістдесят вісім років, на борту літака, що віз його в рідний Х’юстон...