Промовисті свідки Шевченка

24 квітня 2004 року виповнилося 55 років відтоді, як Національний музей Тараса Шевченка прийняв своїх перших відвідувачів. Першу експозицію музею Тараса Шевченка майже рік створювали Л.І. Внучкова (відкрила першу експозицію), К.В. Чумак (вела репортаж про відкриття експозиції по радіо), Г.П. Матійко, В.О. Судак, Н.П. Прокопенко та Л.О. Хоменко та багато інших працівників музею. Ця експозиція діяла більш як 30 років. З того часу поріг музею переступило 8 255 699 відвідувачів.

1948 року приміщення на бульварі Шевченка передали для відкриття в ньому експозиції на основі колекцій київського Центрального музею Т. Г. Шевченка і харківської Галереї картин Шевченка та поповнення її оригінальними документами, матеріалами з музеїв і установ Чернігова, Дніпропетровська, а також оригінальними творами Кобзаря, які збереглися в музеях Москви та Ленінграда. Загальна кількість експонатів основного фонду Державного музею Т.Г. Шевченка тоді становила майже 4 тисячі (за 55 років роботи музею вона зросла до 76 202 одиниць).

Початок колекції поклала українська громада в Петербурзі. Одразу після смерті поета художник Григорій Честахівський склав опис мистецьких творів, що залишилися в останньому помешканні поета в Академії мистецтв. Частина Шевченкового майна була саме в нього аж до 1888 року, коли він передав зібрання чернігівському колекціонерові-меценату Василю Тарновському-молодшому, аж поки «Бог погодить нашій любій милій козацькій неньці-Україні діждать того часу, що вона збудує у себе національне хранилище (музей), … усе оце, що доглядав я у себе після смерті Тараса Григоровича Шевченка як святую пам’ять, … оддайте в те хранилище на вічну пам’ять Кобзаря Тараса».

Значна частина творчої спадщини Шевченка належала приватним особам і колекціонерам: С. Боткіну, С. Глазенапу, В. Горленку, Б. Залєському, В. Жуковському, А. Козачковському, В. Коховському, братам Лазаревським, М. Микешину,
Д. Мордовцю, Є. Рейтерну, І. Цвєткову та ін.

Шевченківська колекція В. Тарнавського, яку він постійно поповнював, стала найбільшою. 1897 року власник передав її Чернігівському земству, яке відкрило «Музей української старовини В.В. Тарнавського» (з 1929 року Чернігівський історичний музей). Ця колекція стала основою для створення 1933 року Галереї картин Шевченка в столиці УРСР Харкові.

У 1939 році, до 125-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка, у Києві експонувалася Республіканська ювілейна шевченківська виставка, після закінчення якої Рада народних комісарів УРСР 20 вересня 1940 року визнала за потрібне створити Центральний державний музей Т.Г.Шевченка. Він відкрився у квітні 1941 року в Маріїнському палаці.

Під час Великої Вітчизняної війни фонди Галереї картин Центрального державного музею Т.Г. Шевченка та Будинку-музею Т.Г. Шевченка разом із фондами Третьяковської галереї евакуювали до Новосибірська. 27 березня 1943 року вийшла Постанова РНК УРСР про створення Державного літературно-художнього музею Т.Г. Шевченка при Інституті української мови та літератури АН УРСР, куди було запропоновано передати все майно, музейні та архівні матеріали шевченківських музеїв.

Лише 1944 року всі експонати повернули до харківського Музею образотворчого мистецтва, де 1947 року було відкрито Шевченківську виставку. А 27 березня 1945 року з’явилася урядова постанова про об’єднання Центрального державного музею Т.Г. Шевченка та Галереї картин Шевченка в єдиний літературно-художній музей. 22 червня 1948 року уряд України прийняв постанову про відкриття Державного музею Т.Г. Шевченка в Києві на бульварі Шевченка, 12.

До речі, Музей розміщений у будинку, що є пам’яткою архітектури першої половини ХІХ ст. Ошатний палац побудований 1842 року, його першим власником був генерал Алфер’єв, а пізніше – київський міський голова Павло Демидов. 1875 року будинок придбав відомий промисловець і меценат Микола Терещенко, за якого було проведено повну реконструкцію будівлі з декоративними прикрасами, ліпним орнаментом, вишуканим розписом (її було реставровано 1989 року до 175-річчя поета).
Національний музей Тараса Шевченка є науково-методичним центром шевченківських музейних закладів у Росії (Оренбурзі, Орську, Аральську, Санкт-Петербурзі) та Канаді (Палермо). У 1997 році відкрито нову експозицію Меморіального комплексу Тараса Шевченка в м. Форт Шевченка (Казахстан). Музею підпорядковано Київський літературно-меморіальний будинок-музей Т.Г. Шевченка та Меморіальний музей Тараса Шевченка.