Шовкопряд нищить українські ліси

З настанням квітня, коли дозрівають личинки шкідників, в українських лісах починається процес, який називають «тихою пожежею». Сарана пожирає листя дерев, і гектари лісів стоять голі, як після вогню.

Одним із таких найнебезпечніших шкідників є непарний шовкопряд, у «меню» якого входять понад 300 видів дерев і рослин, у тому числі дуб, береза, сосна, кедр. «Зажерливість» молодих комах триває від 2 до 2,5 місяців. Крім того, вони викликають алергію в деяких людей: їхні отруйні волоски подразнюють очі, шкіру і дихальні шляхи.

Останніми роками небувалих масштабів набуло знищення цим шкідником кримських лісів. Місцеві мас-медіа поширюють інформацію про те, що непарний шовкопряд може знищити на півострові ліси, зашкодити належній організації курортного сезону. Якщо з його яйцекладок  вилупиться хоча б половина гусені, їй знадобиться приблизно в десять разів більше листя і гілля, ніж є в Криму.  Зараз потрібна термінова обробка лісу, бо торішнє нашестя шовкопряда вже ослабило ліси і парки Південного берега.

Висновки севастопольських фахівців підтверджені представницькою комісією Держкомітету лісового господарства України, яка недавно працювала в Криму. За словами заступника управління організації охорони лісів «Держлісгоспу» Віталія Білоуса, площа уражень Південного берега зросла в п’ятеро: якщо минулого року загальна територія, яка потребувала обробки, займала площу 4,5 тис. га, то цього року вона збільшилася до 11 тис. га в Криму і 10, 5 – в Севастополі. Масове розмноження, за припущеннями спеціалістів, пов’язане зі спекотним літом і теплою зимою. Проте, ніхто точно не може дати пояснення причинам виникнення такої кількості шкідника. Непарний шовкопряд, зі слів пана Віталія, офіційно зафіксований у Криму ще в 50-х роках, і з тих пір трапляються роки його масового розмноження. Очевидно, цей рік є одним із них. Зараз «Держлісгосп» спільно з місцевими кримськими органами планує обробити цю територію вірусами «Енша» і хімпрепаратом «Фастак». Ці хімікати розроблені відомчою кримською лабораторією і затверджені санепідемстанцією. Як запевнив Валерій Білоус, вони нешкідливі для організму людини, принаймні не шкідливіші, ніж хімпрепарати, якими обробляють картоплю чи виноград. До того ж «хімії» використовують дуже мало – всього 100 грам на 1 га лісу.

Перший вихід шкідника з яйцекладок припадає на квітень-травень. Ефективно знищувати шовкопряда можна лише в період активності гусені, а обробка лісових масивів препаратами має бути подвійною.

Минулого року таке ж лихо спіткало території Уманського і Чигиринського держлісгоспів Черкаської області. Цього року в тих краях уражені смуги площею 1600 га. Вони також потребують хімобробки.

На ліси і лісопаркові зони Києва і Київської області непарний шовкопряд поки що не поширився, запевнив Валерій Білоус. Взагалі-то, личинки цієї комахи легко може рознести вітер або перевезти автомобіль. Однак, непарний шовкопряд облюбував собі кримські землі, і досі жодна наука не може висунути наукове обґрунтування цьому виборові.  Кожен ліс має своїх шкідників. Для київських дерев, наприклад, небезпечними є дубова і каштанова молі, а хімобробки в області і місті потребує 7 тис. га  лісу.