Нове буде безпечнішим
За перші два місяці 2004 року в Україні зареєстровано 7035 пожеж та займань, що на 13 відсотків менше порівняно з минулим роком. І все ж, наслідки безчинств «червоного півня» влетіли в чималу копієчку: збитки становлять 969,6 тисячі гривень. Нині у Національному комплексі «Експоцентр Україна» проходить IV міжнародна спеціалізована виставка «Пожекспо-2004», яка демонструє новітні засоби боротьби з вогняною стихією.
Голова Державного комітету з нагляду за охороною праці Сергій Сторчак зазначив, що у світі проблема безпеки на промислових об’єктах дуже актуальна, адже щороку на планеті травмується понад два мільйони чоловік. Недивно, що в німецькому місті Дюссельдорфі раз на два роки проводять велику міжнародну виставку, присвячену безпеці праці.
Але хоч би якими вражаючими були дані Державної пожежної охорони МНС України, їх не можна порівняти із наслідками пожежі на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року. Тому одночасно із «Пожекспо-2004» відкрилася виставка-презентація засобів техногенної безпеки та екології. Зрештою, невипадковий і день відкриття виставки – чергова річниця аварії на ЧАЕС.
Як заявив Голова Державного комітету із ядерного регулювання України Вадим Грищенко, чорнобильська катастрофа стала водорозділом у поглядах на безпеку. Після 1986 року змінилася філософія безпеки людства, аварія сприяла появі поняття «культура безпеки».
Незважаючи на те, що від чорнобильської катастрофи нас віддаляє 18 років, люди навчилися лише зберігати накопичені радіоактивні відходи (до речі, на одному із моніторів на виставці можна побачити технологію побудови нового укриття на ЧАЕС). Але повністю знищити радіоактивні відходи поки що неможливо. Людство може лише постійно утримувати радіоактивного джина у пляшці, тобто в укритті. А що далі? Запитання поки що без відповіді. Остання надія на те, що через певний час наука зможе повністю нейтралізувати свій небезпечний винахід.
Що ж до поточної безпеки, то, за словами голови Держкому із ядерного регулювання, порівняно із 1986 роком тут стався великий прорив. Адже за цей час змінилася концепція ядерної безпеки. Застаріле обладнання на атомних електростанціях замінюється на сучасне, безпечніше. «Тому, – заявив Вадим Грищенко, – у цьому плані все гаразд. Хоча треба ще подолати залишковий принцип у нашій державі, коли основна увага приділяється питанням виробництва, і лише потім згадують про наслідки для екології».
Людей непокоїть, що стислі строки здачі в експлуатацію другого енергоблока на Хмельницькій АЕС і четвертого на Рівненській АЕС можуть зашкодити безпеці цих реакторів. На це Вадим Грищенко впевнено заявив, що одного року цілком досить для того, щоб повністю налагодити та випробувати нову систему. «Це не стислі строки, адже часу досить, є навіть зайвий, – заспокоїв голова Держкому із ядерного регулювання, – а потреба у заміні обладнання об’єктивна, оскільки за 15 років техніка застаріла, і не лише морально. Нова буде безпечнішою».