Український характер

Двадцять чотири хвилини і все свідоме життя простував до світового визнання Віталій Кличко. Позавчора в заокеанському Лос-Анджелесі він завоював золотий чемпіонський пояс у найпрестижнішій боксерській номінації. Тріумф став можливим завдяки вольовій перемозі над кривдником молодшого з українських богатирів, а тому й смак історичної перемоги виявився винятково приємним для всіх, хто вболіває за Україну і українців.

«Я не повторю помилок брата», – сказав перед титульним матчем з Коррі Сандерсом українець. Але, як і Володимир, уже в дебюті дванадцятираундового бою пропустив потужний удар південноафриканця. 37-річний нащадок бурів блискавично працює руками й легко рухається по рингу. Його тактика проста, як і удар; однак, як і удар, ефективна: Сандерс, використовуючи свою перевагу в швидкості, чекає на слушну нагоду для стрімкої контратаки і проводить її насправді віртуозно. Саме так минулорічного березня Коррі приголомшив, а потім «добив» серією блискавичних ударів олімпійського чемпіона Атланти. Проте приголомшити Віталія йому не поталанило. «Володимир – боксер, а Віталій – боєць», – так напередодні поєдинку охарактеризував можливості Кличків Сандерс. І, схоже, не помилився ні на йоту. Старший з братів вистояв у стартовому раунді й вирівняв ситуацію в наступній трихвилинці, а вже з третього раунду почав диктувати свої умови. Сандерс, як і личить стійкому солдатові рингу, виявив дивовижну витримку, спортивну шляхетність і вміння тримати найскладніший удар. Він не зловживав цілеспрямованими «пострілами» в найвразливіше місце суперника – в розсічену ще в матчі з Льюїсом ліву брову Віталія, і ця подробиця, як і загальна схильність до «чистого» боксу, робить честь південноафриканцеві. Це був матч насправді захопливий і на рідкість видовищний – майже без остогидлого для глядачів «в’язання» рук і вимушеного втручання рефері. У п’ятому раунді Віталій, який до властивого йому потужного удару й беззаперечного бійцівського характеру додав ще й неабиякої надійності в обороні, був близьким до перемоги, проте конкурента врятував од фіаско гонг. А от у шостому раунді, навдивовижу швидко оговтавшись від наслідків нещадного «бомбардування», що його затіяв українець, Коррі перейшов у контрнаступ і завдав нашому співвітчизникові кількох дошкульних ударів. Однак, як засвідчив подальший перебіг подій, той спалах активності став лебединою піснею заслуженого ветерана боксу. Розв’язка настала у восьмому раунді. Чергова серія прямих ударів у голову, майстерно проведена Кличком, «проламала» захисний бастіон Сандерса, і буквально за сімнадцять секунд до гонгу рефері остаточно припинив бій… На Коррі було боляче навіть дивитися – його лице нагадувало криваве місиво; вигляд неймовірно стомленого мав і Віталій. Проте кожний з учасників яскравого дійства, що стало апофеозом високої майстерності й незнищенності сили духу, отримав і неабиякі підстави для втіхи: південноафриканець так і не побував на підлозі рингу, а українець переміг насправді беззастережно… Тріумф Віталія Кличка воістину історичний. Після багаторічного домінування в суперважкій категорії темношкірих атлетів на вершину нарешті зійшов білий європеєць. Подвійно приємно, що героєм став українець. Відтак саме він князюватиме в професіональному боксі, добираючи самостійно суперників і визначаючи строки і терміни можливих боїв. Світ спорту найвищих досягнень мусить прислухатися до думки Віталія Кличка. Та сам він, схоже, мріє про матч-реванш з Великим Чемпіоном. І ми не здивуємося, якщо Леннокс Льюїс таки відповість згодою…