Льодове чистилище
Завтра на льодових аренах Чехії стартує шістдесят восьмий чемпіонат світу з хокею. Серед шістнадцяти його учасників є й вітчизняна команда. Для неї чеське випробування буде найскладнішим за всі попередні…
Закономірне падіння
Черговий виступ українців у найвищому хокейному світі – уже шостий за ліком. Особливих успіхів за цей період команда не здобула, хоча за нинішнього розвитку хокею в Україні, як справедливо зауважують фахівці, навіть участь в елітному дивізіоні можна розцінювати, як беззаперечне досягнення. Тим паче, що за межами кола вибраних опинилися й такі благополучні хокейні держави, як Італія та Польща, приміром, а багата на спортивні таланти Білорусь балансує між вищим і першим дивізіонами світового чемпіонату, не затримуючись у кожному з них більш як на два сезони. Зважаючи на це, прорив українців на дев’яте місце в світовій ієрархії, що відбувся 2002 року, варто сприймати як найвдаліший не лише з формальної точки зору. На вище місце «жовто-блакитній» дружині за нинішніх обставин розраховувати складно з об’єктивних причин. І минулорічне падіння на дванадцяту турнірну позицію ні випадковим, ні провальним по суті не стало. Радше – закономірним. Але висновки з нього виявилися звичними: відставка тренера на тлі не тільки не вирішених, а навпаки – ще й загострених організаційних і матеріально-технічних проблем.
Без Христича і Климентьєва
У Чехії, на відміну від минулих років, українською командою керуватиме не Анатолій Богданов, а Олександр Сеуканд. Інша новинка стосується програми підготовки: цього разу вона була насиченою контрольними матчами, як ніколи, але географічно за рамки пострадянського простору не вийшла жодного разу. Проте результати спарингів порадували по-справжньому: чотири перемоги і жодної поразки в шести квітневих зустрічах! Особливо приємним виявився переможний «дуплет» у виїзних поєдинках з білорусами. Бодай тому, що сябрів українці не перемагали до того аж з 1992 року… А от успіхи в товариських поєдинках з російськими клубами – з московським «Динамо» та нижньогородським «Торпедо» – справили неоднозначне враження. З одного боку, добре, що виграли й продемонстрували непоганий рівень організації гри. Але з другого, й гості, для котрих змагальний сезон уже завершився, постали перед «жовто-блакитними» не в оптимальному тонусі… Важливішим є кадрове питання, але й уникнути втрат не вдалося: травмовані й не зіграють у Чехії лідери колективу – форвард Дмитро Христич і захисник Сергій Климентьєв. Не найкращий настрій і в голкіпера Ігоря Карпенка: буквально позавчора стало відомо, що його, а також Климентьєва та Христича відраховано з магнітогорського «Металурга», який сенсаційно програв російський суперфінал омському «Металургу»… На щастя, в строю найавторитетніші з-поміж ветеранів – оборонці Ширяєв і Гунько, нападники Бобровников, Шахрайчук і Литвиненко. Для декого з них цьогорічний чемпіонат світу може стати лебединою піснею. Не доводиться розраховувати й на підтримку енхаелівців. Хіба що до самого від’їзду певні надії теплилися щодо Олексія Понікаровського…
Історія й статистика – проти нас
А конкуренти в українців складні, як ніколи. Звичні за попередніми сезонами словаки та фіни «прийняли» до нашого співтовариства ще й американців, які «провалили» минулий чемпіонат, фінішувавши слідом за «жовто-блакитними» – на тринадцятому місці. Але зрозуміло, що рік на рік не припадає, й нинішньої весни, радше всього, штатівські хокеїсти вийдуть на звичний рівень конкурентоспроможності. А отже, нам доведеться мати справу з: а) бронзовим призером останнього за часом світового чемпіонату – національною командою Словаччини, б) неодноразовим призером і п’ятою за підсумками торішнього сезону льодовою дружиною Фінляндії, в) амбітною збірною США. Важливе уточнення: в жодної з цих команд у вищій лізі світового чемпіонату наші хокеїсти ще не вигравали… А тому й завдання-мінімум (подовжити прописку серед еліти) більшість з фахівців сприймають як максимальну турнірну мету. Залишається нагадати, що торік на хокейному мундіалі наша команда виграла тільки один матч із шести – 5:1 у японців. Решту зустрічей вона програла безнадійно: словакам – 3:9, німцям – 1:3, фінам – 0:9 (антирекорд!), чехам – 2:5 і австрійцям – 2:5. І все-таки місце в еліті зберегла. Натомість за нинішнього розкладу й обставин, що однозначно проти нас, однієї перемоги може бути замало. Тож чеські випробування й насправді, немов чистилище. Для «жовто-блакитної» дружини. І для всього вітчизняного хокею.