Берегиням до всього є діло

Нашим жінкам під силу найскладніші державні проблеми, які почасти не зможуть зрушити з місця державні мужі. Саме таких жінок об’єднує Всеукраїнська спілка «Берегиня України» – громадська організація, яку очолює народний депутат України, кандидат економічних наук, дуже симпатична й мила жінка Людмила Кириченко.

Ця громадська організація ще дуже молода – й року не минуло, як з’явилася в Україні. Але її справи помітні у кожному регіоні: нині діють 3,5 тисячі осередків, члени яких ставлять собі за мету піклуватися про благополуччя для всіх, забезпечувати високий рівень освіти та культури у країні, соціальні блага, охорону здоров’я. Ось чому їх можна бачити у державних установах, на виробництві, у школах, лікарнях, пенсійних фондах. Жінки мають до всього діло.

– Наша мета, – щоразу наголошує лідер об’єднання Людмила Кириченко, – повернути людям віру в майбутнє, самоповагу і гордість за нашу державу, підвищити їхню роль у політичному та громадському житті суспільства.

Що й казати, за останні роки ми таки добре втомилися від суцільної суєти, невизначеності, невпевненості у завтрашньому дні. І не тільки літні потерпають від цього. Подекуди й діти ждуть не діждуться, коли нарешті закінчаться сірі будні і в дім прийде довгоочікувана радість. Саме для них «Берегиня України» організувала конкурс комп’ютерної графіки, міні-оповідання «Це – моя Україна». Як тішилася восьмирічна сирота Настя Стрижко, яка отримала в нагороду за свої малюнки великодній гостинець, в якому і набір кольорових олівців, альбом.

– Сьогодні у мене – маленьке свято, – не приховувала вона радості.

Не менше від дітей раділи й бабусі та дідусі, яким на святі до Великодня у Голосіївському районі вручили продуктові набори. А коли заспівав молодіжний ансамбль хору «Либідь», то деякі розчулилися до сліз. Як мало інколи потрібно людині, щоб почуватися щасливою.

 Маршрути у членів цього громадського об’єднання різні, вони йдуть туди, де люди сподіваються на їхню допомогу та підтримку.
– Нещодавно ми владнали справу бабусі, яка приїхала до нас з Вірменії, – розповідає член криворізького осередку організації Тетяна Камаляєва. – З нею живе 9-річна онука. Звісно, прописки у них немає, виникли складнощі з переведенням пенсії. Чимало порогів довелося оббити. Зате дівчинка ходить до школи й у бабусі спокійно на душі.

Донеччанки побували у Приазовській виправній колонії, де за колючим дротом відбувають покарання за тяжкі злочини (половина – за вбивство) 609 жінок. Кожна доля – це велика трагедія. Зазвичай, таких жінок не чекає на волі чоловік, без них сиротами ростуть їхні діти, а матерів і батьків, які з горя помирають, часто оплакують не вони, рідні доньки, а чужі люди. Тому й не дивно, що 300 ув’язнених не підтримують ніяких зв’язків із ріднею. Але вони – живі люди, які можуть плакати й сміятися, любити й ненавидіти, ніщо жіноче їм не чуже. Серед них є справжні красуні. Тетяна Гончарова, керівник донецького осередку, яка із своїми однодумцями побувала тут, привезла для ув’язнених жінок нижню білизну, колготи, речі особистої гігієни, медикаменти. З’ясувалося, що у колонії обмаль художньої літератури, підручників. Отже, для наступного приїзду «Берегиня України» збере бібліотеку.

Чуже жіноче горе найкраще зрозуміє жінка. Тому у психологічних, юридичних службах, які діють в осередках цього об’єднання, переважно працюють жінки. Вони вміють вислухати і знають, як можна допомогти. Телефони довіри тут не замовкають. Інколи людині достатньо виговоритися, щоб звалився з її плечей тяжкий тягар житейських негараздів.

«Берегиня України» не є політичним об’єднанням, але жінки не можуть залишатися поза політикою. Нині в усіх обласних відділеннях обговорюють гендерне законодавство, підтримують законопроекти «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків». Спілка має намір взяти активну участь у проведенні парламентських слухань «Становище жінок в Україні: реалії та перспективи». Наші, почасти такі тендітні, милі берегині готові вирішувати найскладніші державні проблеми.
Кілька років тому відомий астролог Павло Глоба, прогнозуючи квітуче майбутнє України, сказав, що до цього майбутнього нашу країну приведе жінка. Можливо, він мав рацію.