Зваби і вади еталонної краси
Як свідчать дослідження вчених, у 70-80 відсотків дівчаток-підлітків ідеал жіночої краси сформовано під впливом модних журналів. А тим часом медичні фахівці стурбовані цими тенденціями розвитку моди, які несуть у собі загрозу здоров’ю.
Струнка, граційна жіноча постать – того вже замало. Законодавці тілесної моди рухаються в напрямі формування надлегких, «повітряних» ідеалів жіночого тіла – дівчат, жінок, котрі за своєю поставою більше нагадують слабкосилих, слабкогрудих підлітків, аніж представників прекрасної статі. Для певної категорії чоловіків такий штучно мінімізований тип жінок, може, й привабливий. Але для самих модниць існує ризик виникнення проблем, скажімо, в репродуктивній сфері. Адже жінці, щоб народити здорових дітей, потрібно бути не тільки здоровою, а й фізично розвиненою. Не секрет, що деякі представниці прекрасної статі доводять себе до виснаження надмірними фізичними навантаженнями, відповідною дієтою, зазначає кандидат медичних наук, головний лікар Центру здоров’я Віктор Лозинський.
– Слід мати на увазі: якщо генетично жінка запрограмована на зовсім інші, далекі від ідеалу супермоделей, параметри тіла, то жодними екзекуціями того генотипу не змінити, – наголошує Віктор Лозинський. – Природу не обдуриш. А спроби обійти її можуть погано скінчитись. Потім такі мучениці в ім’я ідеалу звертаються до лікувальних установ, аби відновити здоров’я.
Проте, скажемо відверто, не всі ж прагнуть рівня супермоделей. Значно численніша категорія жінок, які просто хочуть позбутися зайвої ваги. Цілком похвально, тут уже йдеться не лише про естетику, а про елементарне здоров’я, що несумісне з ожирінням.
Фахівці згадуваного вже столичного Центру здоров’я щороку вислуховують багатьох жінок-відвідувачок з дуже схожою історією. Пробували голодувати, дотримувалися неймовірних дієт, витрачалися на придбання патентованих імпортних препаратів – спалювачів жиру. Але результат – тимчасовий. А значить – невтішний. То де ж шукати порятунку, а головне, стабільного результату?
– Розчарувавшись у традиційних шляхах зниження надлишкової ваги, ми стали орієнтуватися на новітні наукові технології, – розповідає директор одного з київських медичних центрів Микола Кучин. – Якщо відомі методики мають на меті зниження набутої зайвої маси тіла, тобто, діють уже на наслідки надмірного апетиту чи якихось ендокринних порушень в організмі, то автор нової розробки спробував вплинути на витоки. Йдеться про так зване сповільнення надмірного апетиту, процедуру до того ж безболісну, комфортну. Якщо інші методики обмежують споживання їжі загалом, то в цьому разі за допомогою психотерапевтичних методів «виховується» байдужість до певних небажаних для опасистих людей висококалорійних продуктів харчування, які призводять до ожиріння. Знижується функціональна активність «харчового» центру, послаблюється апетит, виробляється стійкий негативний рефлекс до споживання великої кількості їжі.
Звичайно, мене зацікавили результати. Вони зафіксовані у статистиці центру. Довелося поспілкуватися і з його пацієнтами, які уже пройшли тут курс оздоровлення. Позбулися хто 17, хто 15, а дехто і 20 кілограмів. Щоправда, вони не стали такими, як Шерон Стоун чи Сінді Кроуфорд, та це й добре: хоч би що там казали, а здоров’я все-таки дорожче за еталони супермоделей. Як тут не згадати слова мудрого Сократа: «Здоров’я – це ще не все, але все інше без нього – ніщо».