Балканські «пришельці»

Уперше каштанову мінуючу міль учені зафіксували ще 1985 року в Македонії. Новий, досі невідомий науці вид дрібних метеликів почав масову окупацію звичайного кінського каштану. Дерева росли навколо озера Охрід, що на кордоні з Албанією. Звідси й походить повна назва шкідника – камерарія охріделла.

Є припущення, що науковці взяли цю міль для досліджень і завезли в Австрію. Мабуть, там із лабораторії вона якимось чином утекла і згодом поширилася на інші регіони. Нині каштанова міль зареєстрована в більшості країн Східної та Західної Європи. Спочатку вчені вважали перелітання шкідників основним способом їхнього поширення. Проте згодом з’ясувалося, що, найімовірніше, міль переміщується різними видами транспорту. Кожного дня автомобілі, поїзди, літаки та судна перевозять мільйони тонн всіляких вантажів, серед яких ховається шкідник.

Походження каштанової молі і шлях, яким вона потрапила до Македонії, ще й досі для науковців залишаються загадкою. Проте дві першочергові гіпотези все-таки існують. Одна з них не виключає того, що шкідника завезено з Північної Америки, де зустрічаються інші види – близькі родичі мінуючої каштанової молі. Щодо другої гіпотези, то вона припускає, що йдеться саме про вид східного походження, пов’язаний з кленами. Їх листя каштанова міль також може знищувати. Мабуть, цей вид метеликів адаптувався до європейських умов.

В Україні міль вперше виявили 1998 року на Закарпатті. Нині від її навали загинув вже не один каштан. Вимирання дерев й надалі триває. На жаль, поки що цьому нічим не зарадиш. Камерарія охріделла позаторік опинилася й у Львові. Нині від шкідника вже потерпають майже всі каштани цього регіону. А торік чи позаторік міль «завітала» до Києва. Величезна кількість столичних красенів-каштанів стала для неї справжньою ласою знахідкою. Мине кілька тижнів – і вона дасть  про себе знати.