Чемпіон і лідер в одній особі

Найперша за останніх вісім років перемога киян у Донецьку може стати й «золотою» для «Динамо», хоча попереду ще десять турів. Можна, звісно, розраховувати на гучну сенсацію чи непередбачуваний провал фаворита там, де на це ніхто й не сподівається. Проте вищість чемпіонської дружини така беззаперечна, а проблеми її безпосереднього конкурента в організації гри такі очевидні, що подібні припущення можна списати хіба що на вияв нічим не виправданих крайнощів у прогнозах на подальший розвиток турнірних подій.

Спочатку «Шахтар» програв заочну суперечку за стратегічну вигоду, а вже потім і безпосередню битву в Донецьку. Це дуже важливе зауваження для тих, хто намагається з’ясувати достеменні причини саме такого підсумку протистояння вітчизняних грандів. Обидві команди значно краще почуваються в контратакувальній стихії, ніж у позиційному наступі. Ця істина не викликає жодного сумніву. Тим часом після того, як на чолі турнірного каравану закріпилося «Динамо», роль «першого номера» в головному матчі сезону вимушено дісталася гірникам. Відтак у них майже не було можливостей варіювати тактикою: докорінно змінити ситуацію міг хіба що «швидкий» гол. Однак цього не сталося, а в умінні переграти конкурента завдяки чіткості та нестандартності колективного маневру донецькі футболісти насправді не набагато ліпші за кіровоградських або будь-яких інших з тих, що представляють значно нижчі за класом елітні колективи. Решта було справою техніки, і вона гостей не підвела – згадайте бодай віртуозно забитий Верпаковськисом найперший гол… Кияни добре знали, як досягти успіху, тому й діяли злагоджено та розкуто. Натомість донецькі футболісти до матчу усвідомили тільки те, що їх влаштує виключно перемога; ця обставина тяжіла над «Шахтарем» своєрідним дамокловим мечем, позбавляючи футболістів конче потрібної в змаганнях такого рангу свободи дій (крок ліворуч, крок праворуч – позиційний провал) і спонукаючи вимушено імпровізувати в атаці, бо відшліфованих заздалегідь ігрових стандартів у тактичному арсеналі команди Шустера виявилось аж надто мало…Для стороннього спостерігача невдача господарів стала цілком закономірною: «Динамо» мало обґрунтований план на гру і таки реалізувало його, а «Шахтар», окрім надії на «швидкий» гол, не мав нічого. Не забивши в дебюті, гірники просто розгубилися, не знаючи що і як робити за нових обставин. Їм забракло швидкості та потужності, та передусім – ігрової концепції. Але донецьких тренерів і футболістів, як засвідчили післяматчеві коментарі, підсумок суперництва буквально приголомшив. Схоже, вони насправді переконані в тому, що «Шахтареві», який буцімто вів гру і переважав опонента, не поталанило. Іншими словами, Шустер і його підопічні так і не зрозуміли, що насправді сталося в Донецьку. В такому разі залишається лише поспівчувати симпатикам клубу, який уже давно не вважає друге місце в актуальному національному реєстрі вагомим досягненням. І водночас застерегти від небезпечних наслідків такого максималізму: «Шахтар» уже нинішнього сезону, звісно, за певних обставин, може втратити і другу позицію, яка (просимо уваги!) надає клубові право боротися за місце в євролізі.